Відмінності між версіями «Ризниця»

Версія за 22:09, 7 грудня 2014

Ри́зниця, -ці, ж. Ризница. Стор. II. 136.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

http://uk.wikipedia.org/wiki/Ризниця

Ризниця — місце у вівтарі або окреме приміщення при християнському храмі для зберігання богослужбового вбрання священнослужителів (перш за все, риз) і церковного начиння (священних посудин). Подібно протезису входило до складу пастофорії, але було її південною частиною. Особа, котра завідує ризницею, називається ризничим.

У православних храмах ризниці бувають двох видів:

Мала ризниця, що іменується дияконник, знаходиться в одному з вівтарів за іконостасом, звичайно праворуч від горішнього місця. Являє собою один або декілька закритих ризничних шаф, в яких зазвичай зберігаються поточне богослужбове вбрання, церковне начиння і богослужбові книги. Велика ризниця являє собою окрему кімнату поза вівтарем, чи прибудову (наприклад, при великому соборі), або окрему будівлю (наприклад, в монастирі) .

Ілюстрації

Медіа

Див. також

http://decerkva.org.ua/litynia.html

Найдавніші згадки про літинську церкву зустрічаються в документах 1515 р. У 1670 р. парафії надав привілеї польський король Михайло Корибут Вишневецький. Існуюча дерев`яна церква збудована у 1821 (1825) р., по другій світовій війні весь час діюча.

Церква стоїть у південно західній частині села, при дорозі, між житловою забудовою. Цікаво, що церковне подвір`я від дороги обмежує накрита металевим дашком дерев`яна огорожа - майже ексклюзив сьогодні. Будівля тризрубна, безверха, на бетонному фундаменті, опоясана внизу вузьким дашком. Бабинець і нава знаходяться в одному об`ємі, під спільним двосхилим дахом, гребінь якого вінчає сигнатурка, де висить невеликий дзвін. Посередині стін цього об`єму виділяється вертикальний брус для жорсткості конструкції будівлі. За моїми спостереженнями, при такій довжині стіни, зазвичай влаштовують мінімум два бруси. До великого вівтаря, накритого трисхилим дахом, з півночі та півдня прибудовані ризниці. З вікна північної ризниці вивели димову трубу від опалення. Бабинець від заходу має маленький присінок. Практично усі стіни вертикально шальовані дошками з лиштвами. Шалювання внизу стіни вівтаря (біля ризниці) зігнило від постійного замокання. Ще одна цікава деталь: у даного типу сакральних дерев`яних будівель стіни завершує широкий карниз. У літинській церкві замість нього зробили маленькі виступи прямокутної форми на однаковій відстані один від одного. Також зауважив, що при великій площі дахів відсутні водостічні труби. Праворуч входу на церковне подвір`я розташована дерев`яна одноярусна дзвінниця, накрита наметовим дахом. Внизу захищена "фартухом", стіни, як церкви, вертикально шальовані дошками з лиштвами. На подвір`ї кидаються у вічі три цікаві деталі: напроти входу до церкви стоїть скульптурна композиція - у нижній частині зображено сцену освячення Ісуса св. Іваном Хрестителем, у верхній - сцена смерті Ісуса на Хресті. Техніка виконання - у стилі "народного примітивізму". В іншій частині подвір`я на постаменті показана Пр.Богородиця з малим Ісусом на руках, в ніші постаменту - очевидно, священник або один зі святих. Зблизька ці обличчя викликають неймовірне захоплення! Також біля церкви збереглися декілька символічних пам`ятних знаків, які традиційно забілили вапном. На найбільшому видно багато букв, зрозуміти можна деякі слова і дату "1855". На іншому (за вівтарем) чітко видно напис "МИХАІЛ МАЗУР", на сусідньому - "ТЕОДОР ПУШІЙ".

Джерела та література

Зовнішні посилання