Відмінності між версіями «Рукав»
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | http://sum.in.ua/s/rukav | ||
| + | |||
| + | РУКА́В, а, чол. | ||
| + | 1. Частина одягу, що покриває руку (від плеча до кисті або коротше). Побігла [Горпина] в кімнату, ухопила свитку і помчалася, на ходу надягаючи. — Навиворот [навиворіт]! навиворот! — крикнула услід їй Христя, побачивши, що Горпина ніяк не вдіне руки в рукав (Панас Мирний, I, 1954, 265); Ніна знала,.. що їй до лиця блакитна.. сукня, прозорі рукави якої не в силах були сховати ніжного кольору рук (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 254); * Образно. І куди не глянеш оком, біло все кругом, де махне зима широким білим рукавом... (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 135); * У порівняннях. Іноді з прогнилого отвору [дерева], мов з чорного рукава, вигляне проржавіла голова сови (Михайло Стельмах, II, 1962, 138). | ||
| + | ♦ Закачувати (закачати) рукава (рукави) див. закачувати; Засукувати (засукати) рукава (рукави) див. засукувати; Спустивши рукава (рукави) працювати — нехотя, не стараючись добре виконувати роботу. — Я, знаєте, не люблю працювати абияк, спустивши рукава (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 133). | ||
| + | 2. Водяний потік, що відійшов у бік від головного русла; відгалуження ріки. Коло самого Канева Дніпро протікає двома рукавами, якраз так, як коло Києва (Нечуй-Левицький, II, 1956, 384); В цьому місці річка не глибока, бо розділена на два рукави (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 33); На багато рукавів поділяється русло нижнього Дунаю, особливо в болотистій заплаві, що зветься Балтою (Наука і життя, 10, 1965, 40); * Образно. В Синяві біля панської парні розтривожена валка розділилася на два рукави: один з комітетчиками на чолі залишився у лісі, а другий подався до жіночого монастиря (Михайло Стельмах, I, 1962, 637); * У порівняннях. Дорога від Веремієвого хутора розходиться двома чорними рукавами (Михайло Стельмах, II, 1962, 67); | ||
| + | // Відгалуження гілки рослини. Під час посухи і сильних морозів рукави куща пошкоджуються, і на відновлення їх доводиться витрачати багато часу і праці (Колгоспник України, 8, 1956, 40). | ||
| + | 3. спец. Пристрій у вигляді труби або кишки для відведення чи передачі рідин, газів, сипких тіл. Прокіп з Гущею лагодять сіялку. Вони заглядають до неї, чіпляють рукави до сошників (Юрій Яновський, IV, 1959, 33); З їх [конопель] волокна виготовляють.. вірьовки, шпагат, брезент, парусину, пожежні рукави (Наука і життя, 10, 1956, 24). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 22:33, 7 грудня 2014
Рукав, -ва, м. 1) Рукавъ. Сидить без обнови сиріточка, рученята сховавши в рукава. Шевч. 461. Як раз Савці свитка, та тільки рукавів нема. Ном. № 7562. Сніг мов з рукава — сильный снѣгъ. Ном. № 625. Він би робив, та в його рукава болять — насмѣшка надъ лѣнивымъ. Ном. № 1095. 2) Тонкій конецъ ступицы, обращенный наружу. Сумск. у. 3) Часть начиння. Константиногр. у. Ум. Рукавець, рукавчик, рукавочок, рукавонько. Чуб. V. 606, 208.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РУКА́В, а, чол. 1. Частина одягу, що покриває руку (від плеча до кисті або коротше). Побігла [Горпина] в кімнату, ухопила свитку і помчалася, на ходу надягаючи. — Навиворот [навиворіт]! навиворот! — крикнула услід їй Христя, побачивши, що Горпина ніяк не вдіне руки в рукав (Панас Мирний, I, 1954, 265); Ніна знала,.. що їй до лиця блакитна.. сукня, прозорі рукави якої не в силах були сховати ніжного кольору рук (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 254); * Образно. І куди не глянеш оком, біло все кругом, де махне зима широким білим рукавом... (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 135); * У порівняннях. Іноді з прогнилого отвору [дерева], мов з чорного рукава, вигляне проржавіла голова сови (Михайло Стельмах, II, 1962, 138). ♦ Закачувати (закачати) рукава (рукави) див. закачувати; Засукувати (засукати) рукава (рукави) див. засукувати; Спустивши рукава (рукави) працювати — нехотя, не стараючись добре виконувати роботу. — Я, знаєте, не люблю працювати абияк, спустивши рукава (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 133). 2. Водяний потік, що відійшов у бік від головного русла; відгалуження ріки. Коло самого Канева Дніпро протікає двома рукавами, якраз так, як коло Києва (Нечуй-Левицький, II, 1956, 384); В цьому місці річка не глибока, бо розділена на два рукави (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 33); На багато рукавів поділяється русло нижнього Дунаю, особливо в болотистій заплаві, що зветься Балтою (Наука і життя, 10, 1965, 40); * Образно. В Синяві біля панської парні розтривожена валка розділилася на два рукави: один з комітетчиками на чолі залишився у лісі, а другий подався до жіночого монастиря (Михайло Стельмах, I, 1962, 637); * У порівняннях. Дорога від Веремієвого хутора розходиться двома чорними рукавами (Михайло Стельмах, II, 1962, 67); // Відгалуження гілки рослини. Під час посухи і сильних морозів рукави куща пошкоджуються, і на відновлення їх доводиться витрачати багато часу і праці (Колгоспник України, 8, 1956, 40). 3. спец. Пристрій у вигляді труби або кишки для відведення чи передачі рідин, газів, сипких тіл. Прокіп з Гущею лагодять сіялку. Вони заглядають до неї, чіпляють рукави до сошників (Юрій Яновський, IV, 1959, 33); З їх [конопель] волокна виготовляють.. вірьовки, шпагат, брезент, парусину, пожежні рукави (Наука і життя, 10, 1956, 24).
Ілюстрації
|
|
|
|
