Відмінності між версіями «Проучати»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 47: | Рядок 47: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_1.jpg|x140px]] | ||
− | |||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_3.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_4.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:проучити_4.jpg|x140px]] |
Версія за 21:05, 7 грудня 2014
Проучати, -ча́ю, -єш, сов. в. проучи́ти, -чу́, -чиш, гл. = провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
пРОУЧУВАТИ, ую, уєш і ПРОВЧАТИ і рідко ПРОУЧАТИ, аю, аєш, недок., ПРОВЧИТИ, чу, чиш і рідкоПРОУЧИТИ, учу, учиш, док., перех. 1. розм. Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій. Не штука провчити, штука навчити (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 393); — Ну й уїдається в тебе цей Васюта! — казав один парубок. — І чом ти його не провчиш? — Рук поганить не хочу (Борис Грінченко, II, 1963, 343); Чоловік уже не тільки відкинув думку провчити сина арапником, а й сам почав никати подвір'ям, щоб скоріше дочекатися улюбленця (Михайло Стельмах, I, 1962, 545); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно пора б киями проучить!.. (Степан Васильченко, III, 1960, 17); * Образно. — За останні роки життя добре провчило і мене, і тебе. Наші ілюзії частково розвіялись (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 76). 2. тільки док. Учити якийсь час.
Словопедія
ПРОУЧАТИ
проуча́ти дієслово недоконаного виду
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Проучати, ча́ю, єш, сов. в. проучи́ти, чу́, чиш, гл. = Провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном. ПРОУ́ЧУВАТИ, ую, уєш і ПРОВЧА́ТИ і рідко ПРОУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОВЧИ́ТИ, чу́, чи́ш і рідкоПРОУЧИ́ТИ, учу́, у́чиш, док., перех. 1. розм. Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій. Не штука провчити, штука навчити (Укр.. присл.., 1955, 393); — Ну й уїдається в тебе цей Васюта! —казав один парубок. — І чом ти його не провчиш? — Рук поганить не хочу (Гр., II, 1963, 343); Чоловік уже не тільки відкинув думку провчити сина арапником, а й сам почав никати подвір’ям, щоб скоріше дочекатися улюбленця (Стельмах, І, 1962, 545); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно пора б киями проучить!.. (Вас., III, 1960, 17); * Образно. — За останні роки життя добре провчило і мене, і тебе. Наші ілюзії частково розвіялись (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 76). 2. тільки док. Учити якийсь час.
Іноземні словники
ЯНДЕКС словари
проучати Глагол 1. проучивать, проучить
[ Словари и энциклопедии на Академике]
Перевод: с украинского на русский проучати проучати = проу́чувати, проучи`ти проу́чивать, проучи́ть Українсько-російський словник
Ілюстрації
|
Медіа
|}
Цікаві факти
Як можна провчити народного депутата (ФОТОФАКТ)
Активісти розмістили незвичайні передвиборчі плакати народних депутатів
Більше читайте тут: [1]
Як провчити хлопця?.
Жодні відносини не закінчуються мирним обопільним рішенням. Однак якщо ви не планували розставання з вашою другою половинкою, а ініціатива виходила саме від неї, то вам, безумовно, хочеться провчити свого молодого чоловіка. Давайте спробуємо розглянути, як провчити хлопця в даному випадку.
Більше читайте тут: [2]