Відмінності між версіями «Брага»

Поточна версія на 14:27, 7 грудня 2014

Брага, -ги, ж. 1) Брага, родъ напитка (изъ просянаго солода). Маркев. 170. Чуб. VII. 447. Лемішку і куліш глитали і брагу кухликом тягли. Котл. Ен. І. 11. І кубками пили слив’янку, мед, пиво, брагу, сирівець, горілку просту і калганку. Котл. Ен. І. 19. 2) Брага, спущенный заторъ, — имъ кормятъ скотъ. Пили, як брагу поросята, горілку так вони тягли. Котл. Ен. II. 15. Ум. Бражка. АД. II. 33, бражечка. А що їли? — Кашку. А що пили

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) 1. Спиртний напій різної міцності, рід пива. І кубками пили [троянці] слив'янку, Мед, пиво, брагу, сирівець (Іван Котляревський, I, 1952, 73); Як було зготують обід, то кухарі і ставлять на сирно по всіх столах дерев'яні ваганки з потравою, а між ними у великих кінвах, теж дерев'яних, трунки: горілку, мед, пиво і брагу (Олекса Стороженко, I, 1957, 256); В трьох бочках шумувала брага Із ячменистого зела (Андрій Малишко, I, 1956, 317). 2. Відходи горілчаного виробництва, якими годують худобу. — Адже ж пан не шкодує сіна своїм волам, ще й брагою їх поіть (Нечуй-Левицький, II, 1956, 192).

Ілюстрації

Images_(5).jpg

Медіа

www.youtube.com/watch?v=WuftV_hlC-c

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання