Відмінності між версіями «Самосуд»
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
[[Файл:Суд.jpg]] | [[Файл:Суд.jpg]] | ||
[[Файл:Самосуддя.jpg]] | [[Файл:Самосуддя.jpg]] | ||
+ | [[Файл:Само.jpg]] | ||
==Медіа== | ==Медіа== |
Версія за 19:20, 5 грудня 2014
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Само́суд, -ду, м. Самосудъ. К. ЦН. 184. Народнього самосуду герої. К. ЦН. 196. Крівавий самосуд. К. Дз. 55.
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Самочинна розправа (без відома властей і без суду) над злочинцем чи запідозреним у злочині, а також над людиною іншої раси через расову ворожнечу, здійснювана, як правило, натовпом або групою осіб. Вияви селянського самосуду проривалися тоді досить часто (Фр., VIII, 1952, 383); Почався самосуд. Марка били з усіх боків, він падав під кулаками, як м’яч (Мик., II, 1957, 345); Від самосуду Чугая врятував Ничипір Сніп (Зар., На світі.., 1967, 87); Великого поширення набув [у США] збережений до нашого часу «суд Лінча» — жорстока розправа над негром з допомогою самосуду. Юрба білих за будь-яким вигаданим обвинуваченням хапає негра і карає його на смерть (Нова іст., 1957, 90); // у знач. присл. самосу́дом. Без відома властей і без суду; самочинно. Глибокої осені дев’ятсот шостого року самосудом було страчено в Криничках Яреська Матвія (Гончар, І, 1959, 7).
2. рідко. Те саме, що самосу́дник. Куркульські самосуди У груди цілили мені (Нагн., Гірські вершини, 1960, 39).
Самосуд - спосіб вирішення конфліктів у ряді середньовічних європейських держав, пов'язаний з кулачним правом (faustrecht), тобто правом сильного. Особливо широке поширення мав в Німеччині, де васали вирішували свої суперечки зброєю, так само чинили корпорації та окремі особи.
САМОСУД д! РОЗПРАВА, СУД.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. http://sum.in.ua/s/samosud 2. http://5ballov.qip.ru/dictionary/yuridicheskiy-slovar/rus/s/sa/samosud-3/ 3. http://slovopedia.org.ua/41/53409/272810.html