Відмінності між версіями «Самосуд»
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
==Тлумачення слова у сучасних словниках== | ==Тлумачення слова у сучасних словниках== | ||
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4 Публічний електронний словник української мови] | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4 Публічний електронний словник української мови] | ||
| + | |||
1. Самочинна розправа (без відома властей і без суду) над злочинцем чи запідозреним у злочині, а також над людиною іншої раси через расову ворожнечу, здійснювана, як правило, натовпом або групою осіб. Вияви селянського самосуду проривалися тоді досить часто (Фр., VIII, 1952, 383); Почався самосуд. Марка били з усіх боків, він падав під кулаками, як м’яч (Мик., II, 1957, 345); Від самосуду Чугая врятував Ничипір Сніп (Зар., На світі.., 1967, 87); Великого поширення набув [у США] збережений до нашого часу «суд Лінча» — жорстока розправа над негром з допомогою самосуду. Юрба білих за будь-яким вигаданим обвинуваченням хапає негра і карає його на смерть (Нова іст., 1957, 90); // у знач. присл. самосу́дом. Без відома властей і без суду; самочинно. Глибокої осені дев’ятсот шостого року самосудом було страчено в Криничках Яреська Матвія (Гончар, І, 1959, 7). | 1. Самочинна розправа (без відома властей і без суду) над злочинцем чи запідозреним у злочині, а також над людиною іншої раси через расову ворожнечу, здійснювана, як правило, натовпом або групою осіб. Вияви селянського самосуду проривалися тоді досить часто (Фр., VIII, 1952, 383); Почався самосуд. Марка били з усіх боків, він падав під кулаками, як м’яч (Мик., II, 1957, 345); Від самосуду Чугая врятував Ничипір Сніп (Зар., На світі.., 1967, 87); Великого поширення набув [у США] збережений до нашого часу «суд Лінча» — жорстока розправа над негром з допомогою самосуду. Юрба білих за будь-яким вигаданим обвинуваченням хапає негра і карає його на смерть (Нова іст., 1957, 90); // у знач. присл. самосу́дом. Без відома властей і без суду; самочинно. Глибокої осені дев’ятсот шостого року самосудом було страчено в Криничках Яреська Матвія (Гончар, І, 1959, 7). | ||
Версія за 19:05, 5 грудня 2014
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Само́суд, -ду, м. Самосудъ. К. ЦН. 184. Народнього самосуду герої. К. ЦН. 196. Крівавий самосуд. К. Дз. 55.
Тлумачення слова у сучасних словниках
Публічний електронний словник української мови
1. Самочинна розправа (без відома властей і без суду) над злочинцем чи запідозреним у злочині, а також над людиною іншої раси через расову ворожнечу, здійснювана, як правило, натовпом або групою осіб. Вияви селянського самосуду проривалися тоді досить часто (Фр., VIII, 1952, 383); Почався самосуд. Марка били з усіх боків, він падав під кулаками, як м’яч (Мик., II, 1957, 345); Від самосуду Чугая врятував Ничипір Сніп (Зар., На світі.., 1967, 87); Великого поширення набув [у США] збережений до нашого часу «суд Лінча» — жорстока розправа над негром з допомогою самосуду. Юрба білих за будь-яким вигаданим обвинуваченням хапає негра і карає його на смерть (Нова іст., 1957, 90); // у знач. присл. самосу́дом. Без відома властей і без суду; самочинно. Глибокої осені дев’ятсот шостого року самосудом було страчено в Криничках Яреська Матвія (Гончар, І, 1959, 7).
2. рідко. Те саме, що самосу́дник. Куркульські самосуди У груди цілили мені (Нагн., Гірські вершини, 1960, 39).
Ілюстрації
|
|
|
|
