Відмінності між версіями «Правда Руська»
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
__TOC__ | __TOC__ | ||
== Руська Правда у короткій редакції == | == Руська Правда у короткій редакції == | ||
− | + | #Убьет муж мужа, то мстит брат за брата, или сын за отца, или сын брата, или сын сестры; если не будет никто мстить, то 40 гривен<sup>1</sup> за убитого. | |
− | Если убитый - русин, или гридин, или купец, или ябедник, или мечник, или же изгой, или Словении, то 40 гривен уплатить за него. | + | #Если убитый - русин, или гридин, или купец, или ябедник, или мечник, или же изгой, или Словении, то 40 гривен уплатить за него. |
− | + | #Если кто будет избит до крови или до синяков, то ему не надо искать свидетеля, если же не будет на нем никаких следов [побоїв], то пусть приведет свидетеля, а если он не может [привести свідка], то делу конец. Если [потерпілий] не может отомстить за себя, то пусть возьмет с виновного за обиду 3 гривны, и плату лекарю. | |
− | + | #Если кто кого-либо ударит палкой, жердью, ладонью, чашей, рогом или тылом оружия, платить 12 гривен. Если потерпевший не настигнет того [хто образив], то платить, и этим дело кончается. | |
− | + | #Если ударить мечом, не вынув его из ножен, или рукоятью меча, то 12 гривен за обиду. | |
− | + | #Если же ударит по руке, и отпадет рука, или отсохнет, то 40 гривен, а если [вдарить по нозі], а нога останется цела, но начнет хромать, тоща мстят дети [потерпілого]. | |
− | + | #Если кто отсечет какой-либо палец, то платит 3 гривны за обиду. | |
− | + | #А за усы 12 гривен, за бороду 12 гривен. | |
− | + | #Если кто вынет меч, а не ударит, то тот платит гривну. | |
− | + | #Если пихнет муж мужа от себя или к себе - 3 гривны, - если на суд приведет двух свидетелей. А если это будет варяг или колбяг, то вдет к присяге. | |
− | + | #Если холоп бежит и скроется у варяга или у колбяга, а они его в течение трех дней не выведут, а обнаружат на третий день, то господину отобрать своего холопа, а 3 гривны за обиду. | |
− | + | #Если кто поедет на чужом коне без спросу, то уплатить 3 гривны. | |
− | + | #Если кто возмет чужого коня, оружие или одежду, а владелец опознает пропавшего в своей общине, то ему взять свое, а 3 гривны за обиду. | |
− | + | #Если кто опознает у кого-либо [свою пропавшу річ], то ее не берет, не говори ему - это мое, но скажи ему так: пойди на свод, где ты ее взял. Если тот не пойдет, то пусть [надасть] поручителя в течение 5 дней. | |
− | + | #Если кто будет взыскивать с другого деньги, а тот станет отказываться, то идти ему на суд 12 человек. И если он, обманывая, не отдавал, то истцу можно [взяти] свои деньги, а за обиду 3 гривны. | |
− | + | #Если кто, опознав холопа, захочет его взять, то господину холопа вести к тому, у кого холоп был куплен, а тот пусть ведет к другому продавцу, и когда дойдет до третьего, то скажи третьему: отдай мне своего холопа, а ты ищи своих денег при свидетеле. | |
− | + | #Если холоп ударит свободного мужа и убежит в хоромы своего господина и тот начнет его не выдавать, то холопа взять и господин платит за него 12 гривен, а затем, где холопа застанет тот ударенный человек, пусть бьет его. | |
− | + | #А если кто сломает копье, щит или испортит одежду, и испортивший захочет удержать у себя, то взять с него деньгами; а если тот, кто испортил, начнет настаивать [на повернення пошкодженої речі], платить деньгами, сколько стоит вещь. Правда, уставленная для Русской земли, когда собрались князья Изяслав, Всеволод, Святослав и мужи их Коснячко, Перенег, Никифор Киевлянин, Чудин, Микула. | |
− | Правда, уставленная для Русской земли, когда собрались князья Изяслав, Всеволод, Святослав и мужи их Коснячко, Перенег, Никифор Киевлянин, Чудин, Микула. | + | #Если убьют огнищанина умышленно, то убийце платить за него 80 гривен, а люди не платят; а за княжеского подъездного 80 гривен. |
− | + | #А если убьют огнищанина по-разбойничьи, а убийцу люди не ищут, то виру платит та вервь, где найден убитый. | |
− | + | #Если убьют огнищанина у клети, у коня, или у стада, или во время крахи коровы, то убить его, как пса; тот же закон и для тиуна. | |
− | + | #А за княжеского тиуна 80 гривен, а за старшего конюха при стаде также 80 гривен, как постановил Изяслав, когда дорогобужцы убили его конюха. | |
− | + | #За княжеского сельского старосту или за полевого старосту платить 12 гривен, а за княжеского рядовича 5 гривен. | |
− | + | #А за убитого смерда или холопа 5 гривен. | |
− | + | #Если убита рабыня-кормилица или кормилец, то 12 гривен. | |
− | + | #А за княжеского коня, если тот с пятном, 3 гривны, а за коня смерда 2 гривны. | |
− | + | #За кобылу 60 резан, за вола гривну, за корову 40 резан, за трехлетнюю корову 15 кун, за годовалую полгривны, за теленка 5 резан, за ягненка ногата, за барана ногата. | |
− | + | #А если уведет чужого раба или рабыню, то он платит за обиду 12 гривен. | |
− | + | #Если придет муж в крови или в синяках, то ему не надо искать свидетеля. 46 | |
− | + | #А кто украдет коня или вола, или обкрадет клеть, если он был один, то он платит гривну и 30 резан; если же их было и 10, то каждый из них платит по 3 гривны и по 30 резан. | |
− | + | #А за княжескую борть 3 гривны, если выжгут или разломают. | |
− | + | #За истязание смерда, без княжеского повеления, за обиду 3 гривны. | |
− | + | #А за огнищанина, тиуна или мечника 12 гривен. | |
− | + | #А кто распашет полевую межу или испортит межевой знак, то за обиду 12 гривен. | |
− | + | #А кто украдет ладью, то за ладью платить 30 резан [власнику] и 60 резан продажи. | |
− | + | #А за голубя и курицу 9 кун. | |
− | + | #А за утку, гуся, журавля и за лебедя платить 30 резан, а 60 резан продажи. | |
− | + | #А если украдут чужого пса, или ястреба, или сокола, то за обиду 3 гривны. | |
− | + | #Если убьют вора на своем дворе, или у клети, или у хлева, то тот убит, если же вора додержат до рассвета, то привести его на княжеский двор, а если его убьют, а люди видели вора связанным, то платить да него. | |
− | + | #Если украдут сено, то платить 9 кун, а за дрова 9 кун. | |
− | + | #Если украдут овцу, или козу, или свинью, а 10 воров одну овцу украли, пусть каждый уплатит по 60 резан продажи. | |
− | + | #А тот, кто схватил вора, получает 10 резан, от 3 гривен мечнику 15 кун, за десятину 15 кун, а князю 3 гривны. А из 12 гривен поймавшему вора 70 кун, а в десятину 2 гривны, а князю 10 гривен. | |
− | + | #А вот вирный устав: вирнику взять на неделю 7 ведер солоду, также баpaна или полтуши мяса, или 2 ногаты, а в среду резану за три сыра, в пятницу так. же; а хлеба и пшена, сколько смогут съесть, а кур по две на день. А 4 коня поставить и давать им корма сколько смогут съесть. А вирнику взять 60 гривен и 10 резан и 12 вевериц, а сперва гривну. А если случится пост - давать вирнику рыбу, и взять ему за рыбу 7 резан. Всех тех денег 15 кун за неделю, а муки давать сколько смогут съесть, пока вирники соберут виры. Вот тебе устав Ярослава. | |
− | + | #А вот устав мостникам: если замостят мост, то брать за работу ногату, а от каждого устоя моста по ногате; если же ветхий мост починить несколькими дочками, 3-мя, 4-мя или 5-ю, то также. | |
− | + | ||
<sup>1.</sup>''Гривня – грошова одиниця Київської Русі. Гривна кун відповідала певній кількості платіжних одиниць (монет). В XI ст. Г. кун =20 ногатам=25 кунам=50 різанам.'' | <sup>1.</sup>''Гривня – грошова одиниця Київської Русі. Гривна кун відповідала певній кількості платіжних одиниць (монет). В XI ст. Г. кун =20 ногатам=25 кунам=50 різанам.'' | ||
Рядок 55: | Рядок 54: | ||
<p style="text-align:right;">За Троїцьким списком другої половини XV ст.</p> | <p style="text-align:right;">За Троїцьким списком другої половини XV ст.</p> | ||
− | Суд Ярослава Владимеричь, Правда Руськая | + | Суд Ярослава Владимеричь, Правда Руськая |
− | 1. Убьет муж мужа, то мстит брат за брата, или сын за отца, или двоюродный брат, или племянник; если не будет никто мстить, то 80 гривен за убитого, если будет княжеский муж или княжеский управитель; если будет русин, или гридь, или купец, или боярский управитель, или мечник, или изгой, или словенин, то 40 гривен за убитого. | + | 1. Убьет муж мужа, то мстит брат за брата, или сын за отца, или двоюродный брат, или племянник; если не будет никто мстить, то 80 гривен за убитого, если будет княжеский муж или княжеский управитель; если будет русин, или гридь, или купец, или боярский управитель, или мечник, или изгой, или словенин, то 40 гривен за убитого. |
− | 2. После смерти Ярослава еще раз собрались сыновья его Изяслав, Святослав и Всеволод и их мужи Коснячко, Перенег, Никифор и заменили кровную месть денежным штрафом; а все остальное сыновья его установили, как судил Ярослав. | + | 2. После смерти Ярослава еще раз собрались сыновья его Изяслав, Святослав и Всеволод и их мужи Коснячко, Перенег, Никифор и заменили кровную месть денежным штрафом; а все остальное сыновья его установили, как судил Ярослав. |
− | О убийстве | + | О убийстве |
− | 3. Аже кто убиеть княжа мужа<sup>1</sup> в разбои, а головника<sup>2</sup> не ищуть, то виревную<sup>3</sup> платити, в чьей же верви<sup>4</sup> голова лежить, то 80 гривен; паки ли людин<sup>5</sup>, то 40 гривень. | + | 3. Аже кто убиеть княжа мужа<sup>1</sup> в разбои, а головника<sup>2</sup> не ищуть, то виревную<sup>3</sup> платити, в чьей же верви<sup>4</sup> голова лежить, то 80 гривен; паки ли людин<sup>5</sup>, то 40 гривень. |
'''Переклад. Якщо хтось уб’є княжого мужа, як розбійник, а (члени верві) вбивцю не шукають, то віру за нього у розмірі 80 гривень платити тій верві. На землі якої буде знайдено вбитого, у випадку вбивства людина платить віру (князю) у 40 гривень.''' | '''Переклад. Якщо хтось уб’є княжого мужа, як розбійник, а (члени верві) вбивцю не шукають, то віру за нього у розмірі 80 гривень платити тій верві. На землі якої буде знайдено вбитого, у випадку вбивства людина платить віру (князю) у 40 гривень.''' | ||
− | <sup>1.</sup>''Княж муж - княжий слуга, дружинник, феодал.'' | + | <sup>1.</sup>''Княж муж - княжий слуга, дружинник, феодал.'' |
− | <sup>2.</sup>''Головник - вбивця.'' | + | <sup>2.</sup>''Головник - вбивця.'' |
− | <sup>3.</sup>''Виревная (від слова вира) – грошова пеня на користь князя за вбивство вільної людини.'' | + | <sup>3.</sup>''Виревная (від слова вира) – грошова пеня на користь князя за вбивство вільної людини.'' |
− | <sup>4.</sup>''Вервь – сусідська територіальна община. '' | + | <sup>4.</sup>''Вервь – сусідська територіальна община. '' |
− | <sup>5.</sup>''Людин – простий і вільний селянин або городянин. '' | + | <sup>5.</sup>''Людин – простий і вільний селянин або городянин. '' |
− | 4. Которая ли вервь начнеть платити дикую виру1, колико леть заплатить ту виру, зане же безъ головника имь платити. Будеть ли головникъ ихъ въ верви, то зань к нимь прикладываеть, того же деля имъ помагати головнику, любо си дикую веру; но оплати имъ во обчи 40 гривень, а головничьство самому головнику; а въ 40 гривень ему заплатити ис дружины свою часть. Но оже будеть убилъ или въ сваде2 или в пиру явлено, то тако ему платити по верви ныне, иже ся прикладывають вирою. | + | 4. Которая ли вервь начнеть платити дикую виру1, колико леть заплатить ту виру, зане же безъ головника имь платити. Будеть ли головникъ ихъ въ верви, то зань к нимь прикладываеть, того же деля имъ помагати головнику, любо си дикую веру; но оплати имъ во обчи 40 гривень, а головничьство самому головнику; а въ 40 гривень ему заплатити ис дружины свою часть. Но оже будеть убилъ или въ сваде2 или в пиру явлено, то тако ему платити по верви ныне, иже ся прикладывають вирою. |
'''Переклад. Якщо верв починає платити дику віру [коли вбивцю не знайдено], то їй надається розстрочка на кілька років, тому що їм [членам верві] доводиться розраховуватися без вбивці. Але якщо вбивця знаходиться у верві, то вона повинна допомогти йому, тому що він вкладає свою долю у дику виру. Але платити їм [членам верві] загалом лише 40 гривень, а головництво платити самому вбивці, вносячи свою частину у сплачені вервю 40 гривень. Але так сплачувати за вервю, якщо у ній вкладають до (загальної) вири, у тих випадках, коли виновний вбив [людину] під час суперечки [бійк] або відкрито у пиру.''' | '''Переклад. Якщо верв починає платити дику віру [коли вбивцю не знайдено], то їй надається розстрочка на кілька років, тому що їм [членам верві] доводиться розраховуватися без вбивці. Але якщо вбивця знаходиться у верві, то вона повинна допомогти йому, тому що він вкладає свою долю у дику виру. Але платити їм [членам верві] загалом лише 40 гривень, а головництво платити самому вбивці, вносячи свою частину у сплачені вервю 40 гривень. Але так сплачувати за вервю, якщо у ній вкладають до (загальної) вири, у тих випадках, коли виновний вбив [людину] під час суперечки [бійк] або відкрито у пиру.''' | ||
− | <sup>1.</sup>Дикая вира – загальна, сплачувана колективно. | + | <sup>1.</sup>Дикая вира – загальна, сплачувана колективно. |
<sup>2.</sup>Свада - сварка, бійка, ворожнеча. | <sup>2.</sup>Свада - сварка, бійка, ворожнеча. | ||
− | Оже станеть без вины на разбои | + | Оже станеть без вины на разбои |
− | 5. Будеть ли сталь на разбои безъ всякая свады<sup>1</sup>, то за разбойника люди<sup>2</sup> не платять, но выдадять и всего съ женою и с детми на потокъ<sup>3</sup> и на разрабление. | + | 5. Будеть ли сталь на разбои безъ всякая свады<sup>1</sup>, то за разбойника люди<sup>2</sup> не платять, но выдадять и всего съ женою и с детми на потокъ<sup>3</sup> и на разрабление. |
− | Переклад. Якщо хтось стане на розбій не маючи приводу. | + | Переклад. Якщо хтось стане на розбій не маючи приводу. |
Той хто став на розбій без свади, вбив людину навмисно, як розбійник. То люди за нього не платять, але повинні видати його з дружиною й дітьми на поток й на пограбування. | Той хто став на розбій без свади, вбив людину навмисно, як розбійник. То люди за нього не платять, але повинні видати його з дружиною й дітьми на поток й на пограбування. | ||
− | <sup>1.</sup>''Розбій без свади – навмисне вбивство й захоплення чужого майна.'' | + | <sup>1.</sup>''Розбій без свади – навмисне вбивство й захоплення чужого майна.'' |
− | <sup>2.</sup>''Люди - члени верві.'' | + | <sup>2.</sup>''Люди - члени верві.'' |
<sup>3.</sup>''Поток (від поточити, заточити) – арешт, заслання.'' | <sup>3.</sup>''Поток (від поточити, заточити) – арешт, заслання.'' | ||
Рядок 86: | Рядок 85: | ||
'''Переклад. Якщо хтось [з членів верві] не внесе свою долю у дику виру, тому люди не повинні допомогати, але він сам сплачує.''' | '''Переклад. Якщо хтось [з членів верві] не внесе свою долю у дику виру, тому люди не повинні допомогати, але він сам сплачує.''' | ||
− | 7. А се покони<sup>1</sup> вирнии были при Ярославе: вирнику взята 7 ведерь солоду<sup>2</sup> на неделю, же овень<sup>3</sup>, любо полоть<sup>4</sup>, любо 2 ногате<sup>5</sup>; а в середу куна<sup>6</sup> же сырь, а в пятницю тако же; а курь по двою ему на день; а хлебовь 7 на неделю; а пшена 7 уборковь<sup>7</sup>, а гороху 7 уборковь, а соли 7 голважень; то то вирнику со отро-комь<sup>8</sup>; а кони 4, конемь на роть сути овесь; вирнику 8 гривень, а 10 кунь перекладная<sup>9</sup>, а метелнику<sup>10</sup> 12 векшии<sup>11</sup> а съсадная гривна. Аже будеть вира во 80 гривень; то вирнику 16 гривень и 10 кунь и 12 векши, а переди съсадная гривна, а за голову 3 гривны. | + | 7. А се покони<sup>1</sup> вирнии были при Ярославе: вирнику взята 7 ведерь солоду<sup>2</sup> на неделю, же овень<sup>3</sup>, любо полоть<sup>4</sup>, любо 2 ногате<sup>5</sup>; а в середу куна<sup>6</sup> же сырь, а в пятницю тако же; а курь по двою ему на день; а хлебовь 7 на неделю; а пшена 7 уборковь<sup>7</sup>, а гороху 7 уборковь, а соли 7 голважень; то то вирнику со отро-комь<sup>8</sup>; а кони 4, конемь на роть сути овесь; вирнику 8 гривень, а 10 кунь перекладная<sup>9</sup>, а метелнику<sup>10</sup> 12 векшии<sup>11</sup> а съсадная гривна. Аже будеть вира во 80 гривень; то вирнику 16 гривень и 10 кунь и 12 векши, а переди съсадная гривна, а за голову 3 гривны. |
'''Переклад. Такий устав вирнику князя Ярослава: вирник [перебуваючи на території общини] має право взяти 7 відер солоду на тиждень, барана або тушу яловичини, або [замість них] 2 ногати грошима, а по середам і п’ятницям куну грошей і сир; курей йому брати по дві на день, хлібів 7 на тиждень, а пшона й гороху по 7 уборків, а солі 7 головажень – все це йому разом з отроком; надати йому 4 коня, а гудувати їх вівсом; [якщо вира 40 гривень] вирник бере собі 8 гривень і 10 кун перекладної [податку], а метельник 12 векш, від’їжджаючи гривну, а якщо буде стягуватися вира у 80 гривень. То вирник одержує 16 гривень 10 кун і 12 векш, від’їжджаючи гривну, за кожного вбитого 3 гривни.''' | '''Переклад. Такий устав вирнику князя Ярослава: вирник [перебуваючи на території общини] має право взяти 7 відер солоду на тиждень, барана або тушу яловичини, або [замість них] 2 ногати грошима, а по середам і п’ятницям куну грошей і сир; курей йому брати по дві на день, хлібів 7 на тиждень, а пшона й гороху по 7 уборків, а солі 7 головажень – все це йому разом з отроком; надати йому 4 коня, а гудувати їх вівсом; [якщо вира 40 гривень] вирник бере собі 8 гривень і 10 кун перекладної [податку], а метельник 12 векш, від’їжджаючи гривну, а якщо буде стягуватися вира у 80 гривень. То вирник одержує 16 гривень 10 кун і 12 векш, від’їжджаючи гривну, за кожного вбитого 3 гривни.''' | ||
− | <sup>1.</sup>''Покон вирний - правила, для збирачів вир та інших податків на користь князя.'' | + | <sup>1.</sup>''Покон вирний - правила, для збирачів вир та інших податків на користь князя.'' |
− | <sup>2.</sup>''Солод - проросше зерно, засушене й перемелене, для виготовлення пива або квасу.'' | + | <sup>2.</sup>''Солод - проросше зерно, засушене й перемелене, для виготовлення пива або квасу.'' |
− | <sup>3.</sup>''Овен - баран.'' | + | <sup>3.</sup>''Овен - баран.'' |
− | <sup>4.</sup>''Полоть - туша м’яса яловичини або свинини.'' | + | <sup>4.</sup>''Полоть - туша м’яса яловичини або свинини.'' |
− | <sup>5.</sup>''Уборок, голважень - міри сипучих речовин, розмір невідомий.'' | + | <sup>5.</sup>''Уборок, голважень - міри сипучих речовин, розмір невідомий.'' |
− | <sup>6.</sup>''Ногата – грошова одиниця, 1/20 гривні.'' | + | <sup>6.</sup>''Ногата – грошова одиниця, 1/20 гривні.'' |
− | <sup>7.</sup>''Куна – грошова одиниця, основа грошової системи Київської русі.'' | + | <sup>7.</sup>''Куна – грошова одиниця, основа грошової системи Київської русі.'' |
− | <sup>8.</sup>''Отрок - княжий дружинник.'' | + | <sup>8.</sup>''Отрок - княжий дружинник.'' |
− | <sup>9.</sup>''Перекладная, ссадная - гроші, які спачували вирнику коли той приїздив на територію общини й від’їжджав з неї.'' | + | <sup>9.</sup>''Перекладная, ссадная - гроші, які спачували вирнику коли той приїздив на територію общини й від’їжджав з неї.'' |
− | <sup>10.</sup>''Метельник - княжий дружинник, який супроводжував вирника.'' | + | <sup>10.</sup>''Метельник - княжий дружинник, який супроводжував вирника.'' |
<sup>11.</sup>''Векша - білка, хутро білки; дрібна грошова одиниця.'' | <sup>11.</sup>''Векша - білка, хутро білки; дрібна грошова одиниця.'' | ||
− | О княжи муже | + | О княжи муже |
− | 9. Аже въ княжи отроци, или в конюсе, или в поваре, то 40 гривень. | + | 9. Аже въ княжи отроци, или в конюсе, или в поваре, то 40 гривень. |
− | '''Переклад. За вбивство княжого отрока, конюха або повара платити 40 гривень.''' | + | '''Переклад. За вбивство княжого отрока, конюха або повара платити 40 гривень.''' |
− | 10. А за тивунь<sup>1</sup> за огнищныи<sup>2</sup>, и за конюший<sup>3</sup>, то 80 гривень. | + | 10. А за тивунь<sup>1</sup> за огнищныи<sup>2</sup>, и за конюший<sup>3</sup>, то 80 гривень. |
'''Переклад. За вбивство тіуна огнищного або конюшого платити 80 гривень.''' | '''Переклад. За вбивство тіуна огнищного або конюшого платити 80 гривень.''' | ||
− | <sup>1.</sup>''Тіун – княжий або боярський управитель;'' | + | <sup>1.</sup>''Тіун – княжий або боярський управитель;'' |
− | <sup>2.</sup>''Тіун огнищний – управитель дому;'' | + | <sup>2.</sup>''Тіун огнищний – управитель дому;'' |
<sup>3.</sup>''Тіун конюший – управитель табунами й стайнями князя.'' | <sup>3.</sup>''Тіун конюший – управитель табунами й стайнями князя.'' | ||
− | 11. А в сельскомь<sup>1</sup> тивуне княже или в ратаинемь<sup>2</sup>, то 12 гривень. А за рядовича<sup>3</sup> 5 гривень. Тако же и за боярескъ. | + | 11. А в сельскомь<sup>1</sup> тивуне княже или в ратаинемь<sup>2</sup>, то 12 гривень. А за рядовича<sup>3</sup> 5 гривень. Тако же и за боярескъ. |
'''Переклад. . А за сільського або ратайного тіуна платити 12 гривень. А за рядовича 5 гривень. Так само і за боярських.''' | '''Переклад. . А за сільського або ратайного тіуна платити 12 гривень. А за рядовича 5 гривень. Так само і за боярських.''' | ||
− | <sup>1.</sup>''Сільський тіун керував княжими селами й усіма сільськогосподарськими угіддями феодала'' | + | <sup>1.</sup>''Сільський тіун керував княжими селами й усіма сільськогосподарськими угіддями феодала'' |
− | <sup>2.</sup>''Ратайний тіун керував оранкою й посівом.'' | + | <sup>2.</sup>''Ратайний тіун керував оранкою й посівом.'' |
<sup>3.</sup>''Рядович (від ряд - угода) – людина, яка віддала себе у кабалу за угодою з феодалом.'' | <sup>3.</sup>''Рядович (від ряд - угода) – людина, яка віддала себе у кабалу за угодою з феодалом.'' | ||
− | 12. А за ремественика и за ремественицю, то 12 гривень. | + | 12. А за ремественика и за ремественицю, то 12 гривень. |
13. А за смердии холопь<sup>1</sup> 5 гривень, а за робу2 6 гривень. | 13. А за смердии холопь<sup>1</sup> 5 гривень, а за робу2 6 гривень. | ||
− | <sup>1.</sup>''Смердий холоп – виконував просту роботу на відміну від тіунів.'' | + | <sup>1.</sup>''Смердий холоп – виконував просту роботу на відміну від тіунів.'' |
<sup>2.</sup>''Роба - жінка-служниця, той самий соціальний стан, що й чоловік холоп. Роба коштує дорожче, оскільки дає феодалові приплід – народжує дітей, тобто нових холопів.'' | <sup>2.</sup>''Роба - жінка-служниця, той самий соціальний стан, що й чоловік холоп. Роба коштує дорожче, оскільки дає феодалові приплід – народжує дітей, тобто нових холопів.'' | ||
Рядок 129: | Рядок 128: | ||
<sup>1.</sup> ''Кормилець - дядька-вихователь.'' | <sup>1.</sup> ''Кормилець - дядька-вихователь.'' | ||
− | 17. Искавше ли послуха не налезуть, а истьця<sup>1</sup> начнеть головою клепати<sup>2</sup>, то имъ правду железо<sup>3</sup>. Тако же и во всех тяжахъ, в татбе<sup>4</sup> и в поклепе; оже ли не будеть лиця, то тогда дати ему железо из неволи до полугривны золота; аже ли мне то на воду, оли то до дву гривень; аже мене, то роте ему ити по свое куны. <... | + | 17. Искавше ли послуха не налезуть, а истьця<sup>1</sup> начнеть головою клепати<sup>2</sup>, то имъ правду железо<sup>3</sup>. Тако же и во всех тяжахъ, в татбе<sup>4</sup> и в поклепе; оже ли не будеть лиця, то тогда дати ему железо из неволи до полугривны золота; аже ли мне то на воду, оли то до дву гривень; аже мене, то роте ему ити по свое куны. <...> |
'''Переклад. Якщо відповідача звинувачують у вбивстві, а свідків ті хто судяться не знайдуть, то піддати їх випробуванню [розпеченим] залізом. Так чинити й в усіх тяжбах, у крадіжці [чи у іншому] звинуваченні; якщо [позивач] не надасть доказів, а сума позову складає до півгривні золотом, то піддати його випробуванню залізом у неволю; якщо позов ще менше, то нехай він для одержання своїх грошей складе клятву. <…>''' | '''Переклад. Якщо відповідача звинувачують у вбивстві, а свідків ті хто судяться не знайдуть, то піддати їх випробуванню [розпеченим] залізом. Так чинити й в усіх тяжбах, у крадіжці [чи у іншому] звинуваченні; якщо [позивач] не надасть доказів, а сума позову складає до півгривні золотом, то піддати його випробуванню залізом у неволю; якщо позов ще менше, то нехай він для одержання своїх грошей складе клятву. <…>''' | ||
Поточна версія на 17:07, 2 квітня 2013
Руська Правда — збірник давньоруського права, джерело для дослідження середньовічної історії права та суспільних відносин Руси-України і сусідніх слов’янських народів. Оригіналу Руської Правди не знайдено. Збереглася значна кількість її списків які датуються ХІІІ-ХVІІІ ст. Їх поділяють на три редакції -коротку, широку і середню.
Руська Правда у короткій редакції
- Убьет муж мужа, то мстит брат за брата, или сын за отца, или сын брата, или сын сестры; если не будет никто мстить, то 40 гривен1 за убитого.
- Если убитый - русин, или гридин, или купец, или ябедник, или мечник, или же изгой, или Словении, то 40 гривен уплатить за него.
- Если кто будет избит до крови или до синяков, то ему не надо искать свидетеля, если же не будет на нем никаких следов [побоїв], то пусть приведет свидетеля, а если он не может [привести свідка], то делу конец. Если [потерпілий] не может отомстить за себя, то пусть возьмет с виновного за обиду 3 гривны, и плату лекарю.
- Если кто кого-либо ударит палкой, жердью, ладонью, чашей, рогом или тылом оружия, платить 12 гривен. Если потерпевший не настигнет того [хто образив], то платить, и этим дело кончается.
- Если ударить мечом, не вынув его из ножен, или рукоятью меча, то 12 гривен за обиду.
- Если же ударит по руке, и отпадет рука, или отсохнет, то 40 гривен, а если [вдарить по нозі], а нога останется цела, но начнет хромать, тоща мстят дети [потерпілого].
- Если кто отсечет какой-либо палец, то платит 3 гривны за обиду.
- А за усы 12 гривен, за бороду 12 гривен.
- Если кто вынет меч, а не ударит, то тот платит гривну.
- Если пихнет муж мужа от себя или к себе - 3 гривны, - если на суд приведет двух свидетелей. А если это будет варяг или колбяг, то вдет к присяге.
- Если холоп бежит и скроется у варяга или у колбяга, а они его в течение трех дней не выведут, а обнаружат на третий день, то господину отобрать своего холопа, а 3 гривны за обиду.
- Если кто поедет на чужом коне без спросу, то уплатить 3 гривны.
- Если кто возмет чужого коня, оружие или одежду, а владелец опознает пропавшего в своей общине, то ему взять свое, а 3 гривны за обиду.
- Если кто опознает у кого-либо [свою пропавшу річ], то ее не берет, не говори ему - это мое, но скажи ему так: пойди на свод, где ты ее взял. Если тот не пойдет, то пусть [надасть] поручителя в течение 5 дней.
- Если кто будет взыскивать с другого деньги, а тот станет отказываться, то идти ему на суд 12 человек. И если он, обманывая, не отдавал, то истцу можно [взяти] свои деньги, а за обиду 3 гривны.
- Если кто, опознав холопа, захочет его взять, то господину холопа вести к тому, у кого холоп был куплен, а тот пусть ведет к другому продавцу, и когда дойдет до третьего, то скажи третьему: отдай мне своего холопа, а ты ищи своих денег при свидетеле.
- Если холоп ударит свободного мужа и убежит в хоромы своего господина и тот начнет его не выдавать, то холопа взять и господин платит за него 12 гривен, а затем, где холопа застанет тот ударенный человек, пусть бьет его.
- А если кто сломает копье, щит или испортит одежду, и испортивший захочет удержать у себя, то взять с него деньгами; а если тот, кто испортил, начнет настаивать [на повернення пошкодженої речі], платить деньгами, сколько стоит вещь. Правда, уставленная для Русской земли, когда собрались князья Изяслав, Всеволод, Святослав и мужи их Коснячко, Перенег, Никифор Киевлянин, Чудин, Микула.
- Если убьют огнищанина умышленно, то убийце платить за него 80 гривен, а люди не платят; а за княжеского подъездного 80 гривен.
- А если убьют огнищанина по-разбойничьи, а убийцу люди не ищут, то виру платит та вервь, где найден убитый.
- Если убьют огнищанина у клети, у коня, или у стада, или во время крахи коровы, то убить его, как пса; тот же закон и для тиуна.
- А за княжеского тиуна 80 гривен, а за старшего конюха при стаде также 80 гривен, как постановил Изяслав, когда дорогобужцы убили его конюха.
- За княжеского сельского старосту или за полевого старосту платить 12 гривен, а за княжеского рядовича 5 гривен.
- А за убитого смерда или холопа 5 гривен.
- Если убита рабыня-кормилица или кормилец, то 12 гривен.
- А за княжеского коня, если тот с пятном, 3 гривны, а за коня смерда 2 гривны.
- За кобылу 60 резан, за вола гривну, за корову 40 резан, за трехлетнюю корову 15 кун, за годовалую полгривны, за теленка 5 резан, за ягненка ногата, за барана ногата.
- А если уведет чужого раба или рабыню, то он платит за обиду 12 гривен.
- Если придет муж в крови или в синяках, то ему не надо искать свидетеля. 46
- А кто украдет коня или вола, или обкрадет клеть, если он был один, то он платит гривну и 30 резан; если же их было и 10, то каждый из них платит по 3 гривны и по 30 резан.
- А за княжескую борть 3 гривны, если выжгут или разломают.
- За истязание смерда, без княжеского повеления, за обиду 3 гривны.
- А за огнищанина, тиуна или мечника 12 гривен.
- А кто распашет полевую межу или испортит межевой знак, то за обиду 12 гривен.
- А кто украдет ладью, то за ладью платить 30 резан [власнику] и 60 резан продажи.
- А за голубя и курицу 9 кун.
- А за утку, гуся, журавля и за лебедя платить 30 резан, а 60 резан продажи.
- А если украдут чужого пса, или ястреба, или сокола, то за обиду 3 гривны.
- Если убьют вора на своем дворе, или у клети, или у хлева, то тот убит, если же вора додержат до рассвета, то привести его на княжеский двор, а если его убьют, а люди видели вора связанным, то платить да него.
- Если украдут сено, то платить 9 кун, а за дрова 9 кун.
- Если украдут овцу, или козу, или свинью, а 10 воров одну овцу украли, пусть каждый уплатит по 60 резан продажи.
- А тот, кто схватил вора, получает 10 резан, от 3 гривен мечнику 15 кун, за десятину 15 кун, а князю 3 гривны. А из 12 гривен поймавшему вора 70 кун, а в десятину 2 гривны, а князю 10 гривен.
- А вот вирный устав: вирнику взять на неделю 7 ведер солоду, также баpaна или полтуши мяса, или 2 ногаты, а в среду резану за три сыра, в пятницу так. же; а хлеба и пшена, сколько смогут съесть, а кур по две на день. А 4 коня поставить и давать им корма сколько смогут съесть. А вирнику взять 60 гривен и 10 резан и 12 вевериц, а сперва гривну. А если случится пост - давать вирнику рыбу, и взять ему за рыбу 7 резан. Всех тех денег 15 кун за неделю, а муки давать сколько смогут съесть, пока вирники соберут виры. Вот тебе устав Ярослава.
- А вот устав мостникам: если замостят мост, то брать за работу ногату, а от каждого устоя моста по ногате; если же ветхий мост починить несколькими дочками, 3-мя, 4-мя или 5-ю, то также.
1.Гривня – грошова одиниця Київської Русі. Гривна кун відповідала певній кількості платіжних одиниць (монет). В XI ст. Г. кун =20 ногатам=25 кунам=50 різанам.
Тихомиров М.Н. Пособие по изучению Русской Правды М., 1953. С. 75-86.
Розширена редакція Руської Правди
За Троїцьким списком другої половини XV ст.
Суд Ярослава Владимеричь, Правда Руськая 1. Убьет муж мужа, то мстит брат за брата, или сын за отца, или двоюродный брат, или племянник; если не будет никто мстить, то 80 гривен за убитого, если будет княжеский муж или княжеский управитель; если будет русин, или гридь, или купец, или боярский управитель, или мечник, или изгой, или словенин, то 40 гривен за убитого. 2. После смерти Ярослава еще раз собрались сыновья его Изяслав, Святослав и Всеволод и их мужи Коснячко, Перенег, Никифор и заменили кровную месть денежным штрафом; а все остальное сыновья его установили, как судил Ярослав. О убийстве 3. Аже кто убиеть княжа мужа1 в разбои, а головника2 не ищуть, то виревную3 платити, в чьей же верви4 голова лежить, то 80 гривен; паки ли людин5, то 40 гривень. Переклад. Якщо хтось уб’є княжого мужа, як розбійник, а (члени верві) вбивцю не шукають, то віру за нього у розмірі 80 гривень платити тій верві. На землі якої буде знайдено вбитого, у випадку вбивства людина платить віру (князю) у 40 гривень.
1.Княж муж - княжий слуга, дружинник, феодал. 2.Головник - вбивця. 3.Виревная (від слова вира) – грошова пеня на користь князя за вбивство вільної людини. 4.Вервь – сусідська територіальна община. 5.Людин – простий і вільний селянин або городянин.
4. Которая ли вервь начнеть платити дикую виру1, колико леть заплатить ту виру, зане же безъ головника имь платити. Будеть ли головникъ ихъ въ верви, то зань к нимь прикладываеть, того же деля имъ помагати головнику, любо си дикую веру; но оплати имъ во обчи 40 гривень, а головничьство самому головнику; а въ 40 гривень ему заплатити ис дружины свою часть. Но оже будеть убилъ или въ сваде2 или в пиру явлено, то тако ему платити по верви ныне, иже ся прикладывають вирою. Переклад. Якщо верв починає платити дику віру [коли вбивцю не знайдено], то їй надається розстрочка на кілька років, тому що їм [членам верві] доводиться розраховуватися без вбивці. Але якщо вбивця знаходиться у верві, то вона повинна допомогти йому, тому що він вкладає свою долю у дику виру. Але платити їм [членам верві] загалом лише 40 гривень, а головництво платити самому вбивці, вносячи свою частину у сплачені вервю 40 гривень. Але так сплачувати за вервю, якщо у ній вкладають до (загальної) вири, у тих випадках, коли виновний вбив [людину] під час суперечки [бійк] або відкрито у пиру.
1.Дикая вира – загальна, сплачувана колективно. 2.Свада - сварка, бійка, ворожнеча.
Оже станеть без вины на разбои 5. Будеть ли сталь на разбои безъ всякая свады1, то за разбойника люди2 не платять, но выдадять и всего съ женою и с детми на потокъ3 и на разрабление. Переклад. Якщо хтось стане на розбій не маючи приводу. Той хто став на розбій без свади, вбив людину навмисно, як розбійник. То люди за нього не платять, але повинні видати його з дружиною й дітьми на поток й на пограбування.
1.Розбій без свади – навмисне вбивство й захоплення чужого майна. 2.Люди - члени верві. 3.Поток (від поточити, заточити) – арешт, заслання.
6. Аже кто не вложиться в дикую веру, тому людье не помогають, но самъ платить. Переклад. Якщо хтось [з членів верві] не внесе свою долю у дику виру, тому люди не повинні допомогати, але він сам сплачує.
7. А се покони1 вирнии были при Ярославе: вирнику взята 7 ведерь солоду2 на неделю, же овень3, любо полоть4, любо 2 ногате5; а в середу куна6 же сырь, а в пятницю тако же; а курь по двою ему на день; а хлебовь 7 на неделю; а пшена 7 уборковь7, а гороху 7 уборковь, а соли 7 голважень; то то вирнику со отро-комь8; а кони 4, конемь на роть сути овесь; вирнику 8 гривень, а 10 кунь перекладная9, а метелнику10 12 векшии11 а съсадная гривна. Аже будеть вира во 80 гривень; то вирнику 16 гривень и 10 кунь и 12 векши, а переди съсадная гривна, а за голову 3 гривны. Переклад. Такий устав вирнику князя Ярослава: вирник [перебуваючи на території общини] має право взяти 7 відер солоду на тиждень, барана або тушу яловичини, або [замість них] 2 ногати грошима, а по середам і п’ятницям куну грошей і сир; курей йому брати по дві на день, хлібів 7 на тиждень, а пшона й гороху по 7 уборків, а солі 7 головажень – все це йому разом з отроком; надати йому 4 коня, а гудувати їх вівсом; [якщо вира 40 гривень] вирник бере собі 8 гривень і 10 кун перекладної [податку], а метельник 12 векш, від’їжджаючи гривну, а якщо буде стягуватися вира у 80 гривень. То вирник одержує 16 гривень 10 кун і 12 векш, від’їжджаючи гривну, за кожного вбитого 3 гривни.
1.Покон вирний - правила, для збирачів вир та інших податків на користь князя.
2.Солод - проросше зерно, засушене й перемелене, для виготовлення пива або квасу.
3.Овен - баран.
4.Полоть - туша м’яса яловичини або свинини.
5.Уборок, голважень - міри сипучих речовин, розмір невідомий.
6.Ногата – грошова одиниця, 1/20 гривні.
7.Куна – грошова одиниця, основа грошової системи Київської русі.
8.Отрок - княжий дружинник.
9.Перекладная, ссадная - гроші, які спачували вирнику коли той приїздив на територію общини й від’їжджав з неї.
10.Метельник - княжий дружинник, який супроводжував вирника.
11.Векша - білка, хутро білки; дрібна грошова одиниця.
О княжи муже 9. Аже въ княжи отроци, или в конюсе, или в поваре, то 40 гривень. Переклад. За вбивство княжого отрока, конюха або повара платити 40 гривень. 10. А за тивунь1 за огнищныи2, и за конюший3, то 80 гривень. Переклад. За вбивство тіуна огнищного або конюшого платити 80 гривень.
1.Тіун – княжий або боярський управитель; 2.Тіун огнищний – управитель дому; 3.Тіун конюший – управитель табунами й стайнями князя.
11. А в сельскомь1 тивуне княже или в ратаинемь2, то 12 гривень. А за рядовича3 5 гривень. Тако же и за боярескъ. Переклад. . А за сільського або ратайного тіуна платити 12 гривень. А за рядовича 5 гривень. Так само і за боярських.
1.Сільський тіун керував княжими селами й усіма сільськогосподарськими угіддями феодала 2.Ратайний тіун керував оранкою й посівом. 3.Рядович (від ряд - угода) – людина, яка віддала себе у кабалу за угодою з феодалом.
12. А за ремественика и за ремественицю, то 12 гривень. 13. А за смердии холопь1 5 гривень, а за робу2 6 гривень.
1.Смердий холоп – виконував просту роботу на відміну від тіунів. 2.Роба - жінка-служниця, той самий соціальний стан, що й чоловік холоп. Роба коштує дорожче, оскільки дає феодалові приплід – народжує дітей, тобто нових холопів.
14. А за кормилця1 12, тако же и за корми(ли)цю, хотя си буди холопь, хотя си роба. <...>
1. Кормилець - дядька-вихователь.
17. Искавше ли послуха не налезуть, а истьця1 начнеть головою клепати2, то имъ правду железо3. Тако же и во всех тяжахъ, в татбе4 и в поклепе; оже ли не будеть лиця, то тогда дати ему железо из неволи до полугривны золота; аже ли мне то на воду, оли то до дву гривень; аже мене, то роте ему ити по свое куны. <...> Переклад. Якщо відповідача звинувачують у вбивстві, а свідків ті хто судяться не знайдуть, то піддати їх випробуванню [розпеченим] залізом. Так чинити й в усіх тяжбах, у крадіжці [чи у іншому] звинуваченні; якщо [позивач] не надасть доказів, а сума позову складає до півгривні золотом, то піддати його випробуванню залізом у неволю; якщо позов ще менше, то нехай він для одержання своїх грошей складе клятву. <…>
1.Істець – у давніх законах так називали й позивача й відповідача; у данному випадку це відповідач.
2.Головою клепати – звинувачувати у вбивстві;
3.Залізо, вода - так звані "ордалії", "божі суди", випробування які застосовували коли не було доказів на користь жодної із сторін. Говорили, що долю повинен вирішити Бог.
4.Татьба - крадіжка, тать - крадій.
5.Покльоп – звинувачення за підозрою.
Тихомиров М.Н. Пособие для изучения Русской Правды. М., 1953. С. 87-112.