Відмінності між версіями «Джут»
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
− | Словник української мови :Академічний тлумачний словник | + | |
− | ДЖУТ, у, чол. Трав'яниста південна рослина родини липових, із стеблових волокон якої виробляють шпагат, канати, грубу тканину. Джут дає довге і міцне волокно (Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 186); У світовому виробництві волокна джут займає друге місце після бавовнику (Колгоспна виробнича енциклопедія, 2, 1956, 366). | + | '''Словник української мови :Академічний тлумачний словник''' |
− | Словник української мови в 11 томах (СУМ-11) | + | |
+ | '''ДЖУТ''', у, чол. Трав'яниста південна рослина родини липових, із стеблових волокон якої виробляють шпагат, канати, грубу тканину. Джут дає довге і міцне волокно (Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 186); У світовому виробництві волокна джут займає друге місце після бавовнику (Колгоспна виробнича енциклопедія, 2, 1956, 366). | ||
+ | |||
+ | '''Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)''' | ||
+ | |||
1. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи і т. ін.; скрутень. Я йшов поруч з хурою, тримаючись за перев’я зану жгутом, тріснуту голоблю (Мур., Бук. повість, 1959, 58); * Образно. Густо, немов гадюки, обвили його [будинок] чорні джгути дикого винограду (Шиян, Вибр., 1947, 23); // у знач. присл. джгуто́м. У вигляді канату. Грушевський закручував бороду джгутом і щосили сіпав цей скрутень, наче замірявся геть вискубти волосся з підборіддя (Смолич, Мир.., 1958, 98); .Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (Вол., Місячне срібло, 1961, 7). | 1. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи і т. ін.; скрутень. Я йшов поруч з хурою, тримаючись за перев’я зану жгутом, тріснуту голоблю (Мур., Бук. повість, 1959, 58); * Образно. Густо, немов гадюки, обвили його [будинок] чорні джгути дикого винограду (Шиян, Вибр., 1947, 23); // у знач. присл. джгуто́м. У вигляді канату. Грушевський закручував бороду джгутом і щосили сіпав цей скрутень, наче замірявся геть вискубти волосся з підборіддя (Смолич, Мир.., 1958, 98); .Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (Вол., Місячне срібло, 1961, 7). | ||
+ | |||
2. Еластична гумова трубка, бинт або інші подібні предмети, якими перев’язують кінцівки для припинення кровотечі. — Я саме накладала джгут головстаршині, щоб кров’ю не зійшов, і в цей час мене сіконув з автомата фашист (Кучер, Чорноморці, 1956, 259). | 2. Еластична гумова трубка, бинт або інші подібні предмети, якими перев’язують кінцівки для припинення кровотечі. — Я саме накладала джгут головстаршині, щоб кров’ю не зійшов, і в цей час мене сіконув з автомата фашист (Кучер, Чорноморці, 1956, 259). | ||
+ | |||
3. заст. Картярська гра. Тут інші журавля скакали, А хто од дудочки потів, І в хрещика і в горюдуба, Не раз доходило до чуба, Як загулялися в джгута (Котл., І, 1952, 77); Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери.. у трилисника, або в джгута (Мирний, II, 1954, 99). | 3. заст. Картярська гра. Тут інші журавля скакали, А хто од дудочки потів, І в хрещика і в горюдуба, Не раз доходило до чуба, Як загулялися в джгута (Котл., І, 1952, 77); Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери.. у трилисника, або в джгута (Мирний, II, 1954, 99). | ||
+ | |||
4. тільки мн., заст. Сплетені мішурні шнури на форменому одягу. Поміж людьми заблищали цинові гудзики, зарябіли джгути, ..до халабуди мерщій побрався часний пристав [пристав часті] (Мирний, III, 1954, 264). | 4. тільки мн., заст. Сплетені мішурні шнури на форменому одягу. Поміж людьми заблищали цинові гудзики, зарябіли джгути, ..до халабуди мерщій побрався часний пристав [пристав часті] (Мирний, III, 1954, 264). | ||
Версія за 20:57, 3 грудня 2014
Джут, -та, м. = Джгут. Котл. Ен. І. 23.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови :Академічний тлумачний словник
ДЖУТ, у, чол. Трав'яниста південна рослина родини липових, із стеблових волокон якої виробляють шпагат, канати, грубу тканину. Джут дає довге і міцне волокно (Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 186); У світовому виробництві волокна джут займає друге місце після бавовнику (Колгоспна виробнича енциклопедія, 2, 1956, 366).
Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)
1. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи і т. ін.; скрутень. Я йшов поруч з хурою, тримаючись за перев’я зану жгутом, тріснуту голоблю (Мур., Бук. повість, 1959, 58); * Образно. Густо, немов гадюки, обвили його [будинок] чорні джгути дикого винограду (Шиян, Вибр., 1947, 23); // у знач. присл. джгуто́м. У вигляді канату. Грушевський закручував бороду джгутом і щосили сіпав цей скрутень, наче замірявся геть вискубти волосся з підборіддя (Смолич, Мир.., 1958, 98); .Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (Вол., Місячне срібло, 1961, 7).
2. Еластична гумова трубка, бинт або інші подібні предмети, якими перев’язують кінцівки для припинення кровотечі. — Я саме накладала джгут головстаршині, щоб кров’ю не зійшов, і в цей час мене сіконув з автомата фашист (Кучер, Чорноморці, 1956, 259).
3. заст. Картярська гра. Тут інші журавля скакали, А хто од дудочки потів, І в хрещика і в горюдуба, Не раз доходило до чуба, Як загулялися в джгута (Котл., І, 1952, 77); Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери.. у трилисника, або в джгута (Мирний, II, 1954, 99).
4. тільки мн., заст. Сплетені мішурні шнури на форменому одягу. Поміж людьми заблищали цинові гудзики, зарябіли джгути, ..до халабуди мерщій побрався часний пристав [пристав часті] (Мирний, III, 1954, 264).