Відмінності між версіями «Каліч»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | КАЛІЧ, і, жін., збірн. Каліки. — Твоє місце он тамечки між отими сліпими бабами.., де стоїть ота вся каліч! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 290); — Ой, вже й парубки — сама каліч..: одне кульгаве, друге якесь сухоруке (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 177). | |
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 22:01, 2 грудня 2014
Каліч, -чі, ж. соб. 1) Калѣки. Попродав увесь скот зосталась сама каліч. Лохвиц. у. 2) Все искалѣченное, испорченное. Знов піднімали в його головці на другий лад покручені фантазії, якусь каліч образів. Левиц. І. 244.
Зміст
Сучасні словники
КАЛІЧ, і, жін., збірн. Каліки. — Твоє місце он тамечки між отими сліпими бабами.., де стоїть ота вся каліч! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 290); — Ой, вже й парубки — сама каліч..: одне кульгаве, друге якесь сухоруке (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 177).
Ілюстрації
|
|
|
|
