Відмінності між версіями «Терпуга»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Терпуг1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Терпуг1.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Терпуг6.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Терпуг3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Терпуг3.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Терпуг4.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Терпуг4.jpg|x140px]] | ||
Версія за 21:07, 2 грудня 2014
Терпу́га, -ги, ж. Водка. Угор.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ТЕРПУ́Г, а, чол.
1. Сталевий брусок із насічкою, вид напилка. Де-не-де в порожнім корпусі цеху, скрегочучи, пиляли терпуги (Іван Ле, Мої листи, 1945, 212); Складні деталі, які можна було виточити лише на спеціальних станках, він виточував та полірував терпугом у лещатах (Вітчизна, 4, 1962, 202);
- У порівняннях. Язик тещі запрацював, як терпуг (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 22).
2. Шевське знаряддя для згладжування кінців цвяхів у середині взуття.
Ілюстрації
|
|
|
|
