Відмінності між версіями «Ґоґози»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 13: Рядок 13:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gogozy.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:9573469 850bae97.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  

Поточна версія на 19:38, 2 грудня 2014

Ґоґози, мн. Плоды растенія ґоґозник. Лв. 102.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Гогози, – ів, мн. Рослина і ягода – брусниця. Знаходив [Іван] ожини, гогози, пив воду з потоків і тим живився (Михайло Коцюбинський II, 1955, 332).

Ґоґо́зи - Брусниця звичайна; народна назва — борина, боровина, борівка (від пол. borówka), брослина, бруслина, бруслинчик, брусниця; хворостя́нка (форостінки); у гуцулів: ґоґо́дза, ґоґо́зи, ґоґо́ци, ґоґо́цки від рум. coácăză (порічка).

Ілюстрації

9573469 850bae97.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

1.Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 350.;

2.Словник української мови: в 11 томах. — Т. 2, 1971. — С. 101.;

3.Етимологічний словник української мови. У 7-и тт. — К.: Наукова думка, 2003. — Т. 1. — С. 448 (ґаґацки, ґоґоци); Т. 6. — С. 169 (хворостянка, форостінки).

Зовнішні посилання