Відмінності між версіями «Мріти»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | МРІТИ 1, мріє; мин. ч. мрів, мріла, ло; недок. | ||
| + | 1. Ледве виднітися; бовваніти (у 1 знач.). На могилі кобзар сидить Та на кобзі грає. Кругом його степ, як море Широке, синіє; За могилою могила, А там — тілько мріє (Тарас Шевченко, I, 1963, 53); Верхи їх [гір] світять безлісними полонинами, що мріють, мов сіро-зелені плями на темному тлі (Іван Франко, II, 1950, 27); А на високій горі ще довго-довго мріла тендітна постать дівчини (Петро Колесник, Тергн.., 1959, 298); * Образно. Їм [думкам] страшно й радісно, якась надія мріє... (Леся Українка, I, 1951, 176); | ||
| + | |||
| + | // Ледве світитися. Світло ледве мріло в хаті (Нечуй-Левицький, II, 1956, 125); | ||
| + | |||
| + | // Мерехтіти (у 1 знач.). Ми під явором сиділи, А над нами зірки мріли (Іван Манжура, Тв., 1955, 47); Ясна нічка в Чорногорі, місяць світить, місяць мріє (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 38). | ||
| + | |||
| + | 2. Безос., рідко. Те саме, що світати. Ще й не мріло... На Вкраїні ляхів як не бувало! (Українські народні думи.., 1955, 151); На сході ледве мріло (Леонід Первомайський, II, 1958, 190). | ||
| + | |||
| + | МРІТИ 2, мрію, мрієш, недок., розм. Те саме, що мріяти. Недарма мріла матінка І наяву і в снах, Що вийде син із затінку На сонце, як весна (Микола Шпак, Вибр., 1952, 146). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 21:52, 2 грудня 2014
Мріти, мрію, -єш, гл. Чуть виднѣться (вдали), неясно виднѣться. А під лісом, край дороги либонь курінь мріє. Шевч. 82. За могилою могила, а там тільки мріє. Шевч. 8. Мріє, мріє ясен місяць у неділю рано. Нп. Діти мріли в сутінку. Левиц.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
МРІТИ 1, мріє; мин. ч. мрів, мріла, ло; недок. 1. Ледве виднітися; бовваніти (у 1 знач.). На могилі кобзар сидить Та на кобзі грає. Кругом його степ, як море Широке, синіє; За могилою могила, А там — тілько мріє (Тарас Шевченко, I, 1963, 53); Верхи їх [гір] світять безлісними полонинами, що мріють, мов сіро-зелені плями на темному тлі (Іван Франко, II, 1950, 27); А на високій горі ще довго-довго мріла тендітна постать дівчини (Петро Колесник, Тергн.., 1959, 298); * Образно. Їм [думкам] страшно й радісно, якась надія мріє... (Леся Українка, I, 1951, 176);
// Ледве світитися. Світло ледве мріло в хаті (Нечуй-Левицький, II, 1956, 125);
// Мерехтіти (у 1 знач.). Ми під явором сиділи, А над нами зірки мріли (Іван Манжура, Тв., 1955, 47); Ясна нічка в Чорногорі, місяць світить, місяць мріє (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 38).
2. Безос., рідко. Те саме, що світати. Ще й не мріло... На Вкраїні ляхів як не бувало! (Українські народні думи.., 1955, 151); На сході ледве мріло (Леонід Первомайський, II, 1958, 190).
МРІТИ 2, мрію, мрієш, недок., розм. Те саме, що мріяти. Недарма мріла матінка І наяву і в снах, Що вийде син із затінку На сонце, як весна (Микола Шпак, Вибр., 1952, 146).
Ілюстрації
|
|
|
|
