Відмінності між версіями «Ґодло»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ґодло, -ла, '''''с. '''''= Кодло. ''' | '''Ґодло, -ла, '''''с. '''''= Кодло. ''' | ||
− | |||
− | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Рядок 32: | Рядок 30: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] |
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Ґо]] |
Версія за 20:16, 3 грудня 2014
Ґодло, -ла, с. = Кодло.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ҐОДЛО=КО́ДЛО, а, сер.
1. зневажл. Рідня, нащадки. Досталося й Одарці, її батькові й матері, погоничам, наймичкам, з усім їх родом і кодлом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 59); Бідняцькі нащадки чи то боялися приступитись до дівчини, чи гребували панським кодлом (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 417); // перен. Про злочинне оточення. — Не турбуйся, вони [німці] ще не раз проклинатимуть фюрера і його кодло (Натан Рибак, Час, 1960, 76).
Відьомське (дідькове і т. ін.) кодло — грубий, лайливий вислів (звичайно про родину, якусь групу людей тощо).
2. фам. Рід, плем'я. [Бублейниця:] Що ж робити, коли ваш рід такий удався, бо то з вашого кодла (Нечуй-Левицький, II, 1956, 508); [Пріська:] Я таки зроду не з полохливого кодла (Марко Кропивницький, I, 1958, 512). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 207.