Відмінності між версіями «Зшиток»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ||
+ | [http://sum.in.ua/s/zshytok Словник української мови] | ||
+ | ЗШИ́ТОК, тка, чол. | ||
+ | |||
+ | 1. Те саме, що зошит. Ще в нижчій гімназії я почав збирати пісні народні, спершу від моєї матері, а опісля і в Дрогобичі.., так що швидко мав мілко списані два товсті зшитки (Іван Франко, I, 1955, 13); Прокіп підходив спокійний і діловитий, як завжди.. От зараз підійде, стане, вийме з кишені заяложений зшиток і прочитає громаді, скільки зорав, засіяв та що продав (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 102); Ось і зошити мої. Листаю їх, наче досвідчений архіваріус. Так, це зшитки з моїми давніми віршами (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 169). | ||
+ | |||
+ | 2. Окремий випуск періодичного видання або великого друкованого твору (зібрання творів), що виходить випусками. До того часу сподіваюся упорядкувати й зшиток віршів до Ваших видань (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 122); Беру в руки книжки. Тут передовсім у зшитках, брошурах усе з видання Борна (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 349); | ||
+ | // Невеличка збірка нот. Хата Гощинської, салон.. Піаніно трохи в глибині, ліворуч.., воно одкрите, і зшиток нот покинутий після грання (Леся Українка, II, 1951, 5); | ||
+ | // Зшиті й оправлені разом газети або документи і т. ін. Вдома — блакитні зшитки справ (Микола Бажан, Вибр., 1940, 143); Ліворуч від дверей стояла велика, провалена посередині канапа.. Навпроти неї під стіною — широка етажерка, теж завалена зшитками газет (Літературна Україна, 10.I 1962, 2). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 09:32, 2 грудня 2014
Зшиток, -тку, м. Тетрадь. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови ЗШИ́ТОК, тка, чол.
1. Те саме, що зошит. Ще в нижчій гімназії я почав збирати пісні народні, спершу від моєї матері, а опісля і в Дрогобичі.., так що швидко мав мілко списані два товсті зшитки (Іван Франко, I, 1955, 13); Прокіп підходив спокійний і діловитий, як завжди.. От зараз підійде, стане, вийме з кишені заяложений зшиток і прочитає громаді, скільки зорав, засіяв та що продав (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 102); Ось і зошити мої. Листаю їх, наче досвідчений архіваріус. Так, це зшитки з моїми давніми віршами (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 169).
2. Окремий випуск періодичного видання або великого друкованого твору (зібрання творів), що виходить випусками. До того часу сподіваюся упорядкувати й зшиток віршів до Ваших видань (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 122); Беру в руки книжки. Тут передовсім у зшитках, брошурах усе з видання Борна (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 349); // Невеличка збірка нот. Хата Гощинської, салон.. Піаніно трохи в глибині, ліворуч.., воно одкрите, і зшиток нот покинутий після грання (Леся Українка, II, 1951, 5); // Зшиті й оправлені разом газети або документи і т. ін. Вдома — блакитні зшитки справ (Микола Бажан, Вибр., 1940, 143); Ліворуч від дверей стояла велика, провалена посередині канапа.. Навпроти неї під стіною — широка етажерка, теж завалена зшитками газет (Літературна Україна, 10.I 1962, 2).