Відмінності між версіями «Нудний»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nudno1.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nudno1.png|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ministr.png|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 23:47, 1 грудня 2014
Нудний, -а, -е. 1) Скучный; томительный. Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий! Ном. № 3710. Нудна моя у полі робота. Грин. III. 276. 2) Приторный. 3) Тошный.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках `нудний, докучливий 'і властиво переважно стилям розмовної мови (нудний характер, нудне проведення часу і т. П.). Воно напрошується на зіставлення з застарілим дієсловом нудить `примушувати, насилу змушувати ': пор. нудитися `вживати зусилля, бути примушувати '). Це дієслово в давньоруській мові широко вживався в церковно-сла-Вянскя та ділової писемності. Зазначено у «Матеріалах» І. І. Срезневського слово нудниі в Житії Андрія Юродивого. Тут слово нуден (нуден'есть вщух) замінило важкий більш давніх списків (Срезневський, 2, с. 473). Однак у цьому значенні (`вимагає зусиль, спонукання, тяжкий ') слово нудний не зміцнить в давньоруському літературній мові. Мабуть, воно до XVII в. вже вийшло з літературного вживання. У всякому разі, Ф. Полікарпов не поміститься його в свій «Ле-ксікон треязичний» (1704). Ні слова нудний ні в словниках АР, ні в словнику 1847
Легко здогадатися про причини, які сприяли втраті, відмирання слова нудний в російській літературній мові найдавнішої пори. У цього слова були сильніші літературні синоніми, притому ж майже омонімічние з словом нудний, так як вони сходили до того ж кореня. Це старослов'янське слово нуждьниі і його російський еквівалент нужьниі. Ці прикметники утворені від слова нужда (нужа), виражало в давньоруській мові значення: `1) необхідність, примусова сила, потреба; 2) насильство, примус; 3) утиск, підступи; 4) сором, лихо '. Тому і в слові нуждьниі (нужьниі) поєднувалися значення: `1) викликається силою, необхідний; 2) важкий, тяжкий, що вимагає зусиль; 3) насильницький, пов'язаний з насильством, з силою '. Це слово зміцнилося в літературній мові і пройшло складний, довгий шлях семантичного розвитку (тим більше, що фонетично нуждниі і таким чином бажаний збіглися після втрати редукованих звуків у XIII ст.). Так слово нудний було витіснено з літературного вживання словом потрібний.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://dic.academic.ru/dic.nsf/wordhistory/217/%D0%9D%D0%A3%D0%94%D0%9D%D0%AB%D0%99 http://my-dictionary.ru/word/18065/nudnyj/ http://poiskslov.com/word/%D0%BD%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8B%D0%B9 http://tolkslovar.ru/n9454.html
