Відмінності між версіями «Козлик»
| Рядок 54: | Рядок 54: | ||
2) см. Козли́на 2. | 2) см. Козли́на 2. | ||
| − | ===[Словник українсько-російський]=== | + | ===[ Словник українсько-російський ]=== |
Цапо́к, -пка́ – | Цапо́к, -пка́ – | ||
1) козлик, козленок; | 1) козлик, козленок; | ||
Версія за 18:38, 1 грудня 2014
Ко́злик, -ка, м. Ум. отъ козел. 1) Козликъ. Козлик ускочив у капусту, і вона у капусту. Рудч. Ск. І. 41, 2) Весенняя игра. Играющіе, взявшись за руки и составивши кругъ, поютъ про козлика. Чуб. III. 89. 3) мн. Раст. Pimpinela Saxifraga. L. ЗЮЗО. I. 131.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КО́ЗЛИК, а, чол. Зменш.-пестл. до козел 1, 2. Козлик ускочив у капусту (Словник Грінченка); Тут якраз ішла бабуся — Аж не віриться самій: «Бий же мене сила вража, Об'явилася пропажа: Це ж озвався козлик мій!»
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Козлик, -ка, м. Ум. отъ козел. 1) Козликъ. Козлик ускочив у капусту, і вона у капусту. Рудч. Ск. І. 41, 2) Весенняя игра. Играющіе, взявшись за руки и составивши кругъ, поютъ про козлика. Чуб. III. 89. 3) мн. Раст. Pimpinela Saxifraga. L. ЗЮЗО. I. 131.
СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія, словник синонімів
Ко́злик прізвище Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. ко́злик іменник чоловічого роду, істота
«Словники України on-line»
ко́злик – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний ко́злик ко́злики родовий ко́злика ко́зликів давальний ко́зликові, ко́злику ко́зликам знахідний ко́злика, ко́злики,ко́зликів орудний ко́зликом ко́зликами місцевий на/у ко́зликові,ко́злику на/у ко́зликах кличний ко́злику ко́злики
Словник української мови
Козлики ів, мн. Зменш, до козла, козли. В кожній палаті було повно різноманітних ліжок, кушеток., і просто дощаних нар на козликах (Збан., Сеспель, 1961, 21>- ^
УКРЛЫТ.ORG
Козлик, ка, м. Ум. отъ козел. 1) Козликъ. Козлик ускочив у капусту, і вона у капусту. Рудч. Ск. І. 41, 2) Весенняя игра. Играющіе, взявшись за руки и составивши кругъ, поютъ про козлика. Чуб. III. 89. 3) мн. Раст. Pimpinela Saxifraga. L. ЗЮЗО. I. 131.
Іноземні словники
Російсько-українські словники
Ко́злик – кі́[о́]злик, цапо́к (-пка́), цапо́чок (-чка). Козеле́ц, бот. – 1) Scorzonera L. – змія́чка, ко́злик, ра́нник, (в)ужо́[і́]вник (-ку); 2) -ле́ц и Козе́льчик, см. Пастерна́к; 3) Anemone ranunculoides L. – жа́б’яче зі́лля; 4) см. Калу́жница; 5) Tragopogon L. – козе́лок (-лка), козе́лець (-льця); 6) заячий -ле́ц, Lactuca scariola L. – каки́ш (-шу́), молоча́[і́]й (-ча́ю и -чі́ю), молоча́к (-ка́). Козело́к – 1) козе́лець (-льця); см. Ко́злик; 2) см. Козли́на 2.
[ Словник українсько-російський ]
Цапо́к, -пка́ – 1) козлик, козленок; 2) верстак для строгания.
Викисловарь
Происходит от существительного козёл и далее от праслав. , от кот. в числе прочего произошли: ст.-слав. козьлъ (греч. τράγος), укр. козе́л, болг. козе́л, сербохорв. ко̀злац, коза̀лац — растение «Artemisia dracunculus», словенск. kózel «козел», чешск., словацк. kozel, польск. kozioł, в.-луж. kоzоł, н.-луж. kózoł. Связано с коза́; производное с архаичным суф. -ьlъ. Русск.-церк.-слав. козьлогласованиіе представляет собой курьезную кальку греч. τραγῳδία.
Ілюстрації
|
|
|
|
