Відмінності між версіями «Задовбувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
м |
|||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | [http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
− | + | 1.Прилипати, приклеюватися до чого-небудь. | |
− | + | 2.розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями і т. ін.; прискіпуватися. | |
[http://slovopedia.org.ua/57/53399/374465.html Словопедія] | [http://slovopedia.org.ua/57/53399/374465.html Словопедія] | ||
ЗАДОВБУВАТИ | ЗАДОВБУВАТИ |
Версія за 23:16, 30 листопада 2014
Задовбувати, -бую, -єш, сов. в. задовба́ти, -ба́ю, -єш и задовбти́, -бу, -бе́ш,
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1.Прилипати, приклеюватися до чого-небудь. 2.розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями і т. ін.; прискіпуватися. Словопедія ЗАДОВБУВАТИ (-ую, -уєш) недок., кого; мол.; несхвальн. Набридати комусь, утомлювати когось. - Добре, не задовбуй мене, Бога ради, такими думками! (А. Кокотюха, Тупик для втікача). БСРЖ, 195. Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=wJsMqbYoL4I