Відмінності між версіями «Махлювати»
(→Походження слова) |
|||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
==Походження слова== | ==Походження слова== | ||
Походить від іменника шахрай, далі від жулить «різати», зв'язок. з болг. жуля «дряпаю, тру, обдираю», сербохорв. жулити «дерти», словенськ. žúliti «посилено терти, жувати», поряд з сербохорв. гулити «дерти». В рос. арго шахрай мало value. «учень злочинця»; «маленький гострий ніж»; останнє знач., ймовірно, є первинним. | Походить від іменника шахрай, далі від жулить «різати», зв'язок. з болг. жуля «дряпаю, тру, обдираю», сербохорв. жулити «дерти», словенськ. žúliti «посилено терти, жувати», поряд з сербохорв. гулити «дерти». В рос. арго шахрай мало value. «учень злочинця»; «маленький гострий ніж»; останнє знач., ймовірно, є первинним. | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] |
Поточна версія на 22:32, 11 грудня 2014
Махлювати, -люю, -єш, гл. Обманывать, плутовать, мошенничать.
Зміст
Сучасні словники
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МАХЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Те саме, що шахраюва́ти. Інколи в їхньому [картярському] гурті враз спалахувала спірка. — .. Не махлюй, Горбач! (Збан., Єдина, 1959, 118).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 655. МАХЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм. Те саме, що шахраювати. Інколи в їхньому [картярському] гурті враз спалахувала спірка. — .. Не махлюй, Горбач! (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 118). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 655.
Махлювати - це ...
Махлювати-використовувати недобросовісними, брехливими, шахрайськими прийомом.
Походження слова
Походить від іменника шахрай, далі від жулить «різати», зв'язок. з болг. жуля «дряпаю, тру, обдираю», сербохорв. жулити «дерти», словенськ. žúliti «посилено терти, жувати», поряд з сербохорв. гулити «дерти». В рос. арго шахрай мало value. «учень злочинця»; «маленький гострий ніж»; останнє знач., ймовірно, є первинним.