Відмінності між версіями «Жид»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 +
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
  Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.
 
  Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.
 +
 
==Сучасне використання слова==
 
==Сучасне використання слова==
 
В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).
 
В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).

Версія за 19:30, 30 листопада 2014

Жид, -да, м. 1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. Гук. Вх. Пч. I. 7. Ум. Жидок, жидочок, жидунь, жидик. Ув. Жидюга. Шевч. 133. Жидяка. Мнж. 147.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.

Сучасне використання слова

В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).

З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].

1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання