Відмінності між версіями «Більше»

Версія за 19:38, 30 листопада 2014

Більше, сравн. ст. отъ нар. багато. Больше. Більше Бог має, як роздав. Ном. № 58. Ум. Більшенько.

Сучасні словники

Більше, рідше БІЛЬШ, присл.

• Вищ. ст. до багато 2. А люди йшли на панщину, усе більш та більш їх збиралось (Марко Вовчок, I, 1955, 174); — Знов подумала: ..що буде — те й буде! Більше, кажуть, копи лиха не буде (Панас Мирний, I, 1954, 73).

♦ Більш за все; Більш усього; Більше всього — найбільше. Тут [на ярмарку].. більш усього купчиться молодиць коло сковород, мисок та глечиків (Марко Вовчок, VI, 1956, 230); Більш-менш — приблизно, в якійсь мірі, якоюсь мірою. Весь час, як повернув з Криворівні, працюю щодня більш-менш правильно (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 400); Більше (більш) нічого — та й усе, та й годі, і тільки. А довелось на чужині Тілько сльози лити! Більш нічого (Тарас Шевченко, II, 1953, 106); Більше (більш) того, що... — скоріше (швидше, ймовірніше), що... Після свят не знаю, чи будемо в Києві, більш того, що ні (Леся Українка. V, 1956, 136); Ні більш, ні менш [як...] — саме, якраз так; так само, як... [Жірондист:] Ідея — вічна. [Монтаньяр:] Як і ваше тіло, ні більш, ні менш (Леся Українка, II, 1951, 166).

• Уживається в реченнях із запереченням не у знач. далі, надалі, потім, після цього, вже і т. ін. Лукина мала надію, що мати не буде більш говорити про тих багатирів (Нечуй-Левицький, III, 1956, 331); Тут вже ніколи не ступить більше моя нога (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 267).

• Переважно, здебільшого. В лимані ловилась риба більше дністрова (Нечуй-Левицький, II, 1956, 223); Мені зима було теж так розстроїла здоров'я, що я вже й по світі не могла ходити, а все більш лежала (Леся Українка, V, 1956, 138).

• тільки більш. Уживається у складених формах вищ. ст. прикм. і присл. З'являється Острожин.., рухи ще більш несамовиті (Леся Українка, II, 1951, 82); Скоро напишу тобі більш детально про своє життя і його умови (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 307).

Більше

• да́лі (бі́льше) (й (вже)) ні́куди. Уживається для вираження найбільшої міри вияву чого-небудь. Так він коло його впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди (Б. Грінченко); Тихо й нудно і спека пекельна… Нікуди вже далі — ось-ось має щось трапитись (С. Васильченко); — Одне слово, забила (дочка шевця) мені баки — далі нікуди. Та й оженила таки ж на собі (Ю. Збанацький); На старість зробився Хорошун скупий далі нікуди: струхла дошка в паркані — нової не вставить, хоч дощок має досить, навіть дубових (Григір Тютюнник); Дивуватися мені було більше нікуди. Я розгублено, ошарашений такою кількістю книжок, подивився на Професора (Ю. Яновський).

• нічо́го (бі́льше) не лиша́ється (не залиша́ється, рідше не остає́ться і т. ін.) / не лиши́лося (не залиши́лося, рідше не оста́лося і т. ін.) (, як) кому, перев. з інфін. Немає іншого виходу; треба, слід. Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (А. Головко); Їм нічого не лишалося, як тільки погодитися (І. Головченко і О. Мусієнко); І нічого тобі не лишається, як іти отак одиноко вулицею (О. Гончар); Таки він піде. Нічого більше не лишається (З газети); Наполеон розумів, що.. Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (П. Кочура).

• нога́ (ніко́ли (бі́льше)) не сту́пить (не бу́де) чия. Хто-небудь більше не прийде до когось або кудись (уживається перев. при погрозі). — Весною житиму без вікон і дверей, а до того шкуродера нога моя не ступить (М. Стельмах); Віддавши ті гроші, що старий зоставив Йосипові, заклявся (Яків), що його нога ніколи не буде у невістчиному дворі! (Панас Мирний); Він того (насмішок) не дозволить, він зараз же забере своє манаття, і нога його більше не буде між отих насмішкуватих людей (Ю. Збанацький).

• щоб ноги́ (бі́льше) не було́ чиєї, де. Уживається для вираження категоричної заборони кому-небудь бувати десь. — Ви вже вільні,— перебив його Зарічний.— Як? — А так, що йдіть під три чорти і щоб вашої ноги тут більше не було (М. Ю. Тарновський).

Більше (вищ. ст. до багато) р. більш, дужче, гірше, сильніше.

Більше Більше сравн. ст. отъ нар. Багато. Больше. Більше Бог має, як роздав. Ном. № 58., Ум. Більшенько.

Більше

• вищий ступінь до багато

◆ А люди йшли на панщину, усе більш та більш їх зби­ралось Марко Вовчок

• уживається в реченнях із запереченням не у знач, далі, надалі, потім, після цього, вже і т. ін. ◆ Лукина мала надію, що мати не буде більш говорити про тих багатирів Нечуй-Левицький

• переважно, здебільшого ◆ В лимані ловилась риба більше дністрова Нечуй-Левицький

• тільки більш уживається у складених формах вищого ступеня прикметника і прислівника ◆ З'являється Острожин, рухи ще більш несамовиті Леся Українка

Ілюстрації

Медіа