Відмінності між версіями «Суничник»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Суничник_3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Суничник_3.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cуничник_2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cуничник_2.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zemlyanika-264x300.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zem2.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 15:13, 30 листопада 2014
Суни́чник, -ка, м. Раст. земляника, (все растеніе цѣликомъ). Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. Мет. 163. См. Суниці.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СУНИ́ЧНИК, а, чол.
1. Кущі суниці. Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником (Словник Грінченка); Напровесні голубіють [діброви] від пролісків, весною біліють в суничниках, влітку червоніють од ягоди, а восени палають золотом і пурпуром (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 58).
2. Ділянка землі, на якій ростуть суниці.
3. (Arbutus, L.). Вічнозелене дерево або кущ із шкірястими листками й білими, зрідка рожевими квітками. Ягоди великоплідного суничника їстівні; з них можна виготовляти варення, вина тощо (Наука і життя, 6, 1968, 66).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
