Відмінності між версіями «Свобода»

Версія за 14:54, 30 листопада 2014

Свобо́да, -ди, ж. Свобода. Чи треба там непогоди, де єсть щастя і свобода. Чуб. V. 236.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Свобо́да — можливість чинити вибір відповідно до своїх бажань, інтересів і цілей на основі знання об'єктивної дійсності. Відсутність вибору, варіантів розходження події рівносильна відсутністю свободи, неволі, рабству. Свобода є одним з проявів випадковості, керованої свободою волі (навмисність волі, усвідомлена свобода) або стохастичним законом (непередбачуваність витоку події, неусвідомлена свобода). У цьому значенні, поняття «свобода» протилежно поняттю «необхідність».

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Відсутність політичного й економічного гноблення, утиску й обмежень у суспільно-політичному житті якого-небудь класу або всього суспільства; воля. Не вам, Не вам, в мережаній лівреї Донощики і фарисеї, За правду пресвятую стать І за свободу (Тарас Шевченко, II, 1963, 296); Великі питання політичної свободи і класової боротьби вирішує, кінець кінцем, тільки сила.. (Ленін, 11, 1970, 16); // Державний суверенітет. — Великі жертви, принесені нами в ім'я свободи і незалежності нашої Батьківщини,.. не минули марно і увінчалися повною перемогою над ворогом (Олесь Гончар, III, 1959, 440).

Демократичні свободи — визначена законом можливість участі громадян у суспільно-політичному житті країни, сукупність усіх політичних прав громадян. 

2. Перебування не під арештом, не ув'язненим, не в неволі і т. ін. Був [Гордіюк] в опришках колись, але, піймавшися, обіцяв за ласку свободи перейти на службу поліційну (Гнат Хоткевич, II, 1966, 54); В'язні не втрачали надії вирватися на свободу, не схилялися перед жорстокою долею (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 209). ♦ Дарувати свободу див. дарувати.

3. Життя, існування і т. ін. без залежності від кого-небудь, можливість поводитися на свій розсуд. — Я просвічена людина, маю право на свободу, на самостійність. Хто має право держати мене на припоні? (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 68); Достаток, свобода, безклопітність, молодий муж,.. добра свекруха, милі люди.., — чого ж їй бракувало, ну, чого? (Гнат Хоткевич, II, 1966, 34); Жінки [кочовиків-скотарів] користувалися великою свободою і навіть були ватажками на війні (Історія СРСР, I, 1956, 13); Свобода немислима без відповідальності кожного члена суспільства перед суспільством (Комуніст України, 9, 1968, 7).

4. Можливість діяти без перешкод і заборон у якій-небудь галузі. Пролетаріат завоював усьому російському народові ..небачену на Русі свободу друку, зборів, спілок (Ленін 19, 1971, 398); Справжню, реальну свободу в творчості забезпечує принцип партійності, вимагаючи зв'язку літератури і мистецтва з пролетаріатом, служіння найширшим народним масам (Радянське літературознавство, 9,1969, 7); Свобода слова.

5. Філософська категорія — можливість вияву суб'єктом своєї волі в умовах усвідомлення законів розвитку природи і суспільства.

Свобода волі — здатність приймати рішення із знанням справи; Свобода і необхідність — філософські категорії, що виражають діалектичну суперечність між діяльністю людини як розумної істоти й об'єктивними законами природи та суспільства; Свобода совісті див. совість. 

6. Легкість, відсутність утруднень у чому-небудь. Нерішучість та порожнеча відбилася навіть на характері й зовнішнім вигляді тої промови, яку мав нарешті Марусяк до своїх легінів. Не було свободи, не було сміливості, молодечості (Гнат Хоткевич, II, 1966, 227).

7. заст., рідко. Простота, невимушеність у поводженні. В чім не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження (Іван Франко, VI, 1951, 9).

8. розм., рідко. Вільний від праці час. Ходім лишень к моїй господі, Там поговорим на свободі (Іван Котляревський, I, 1952, 153).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Свобода, ди, ж. Свобода. Чи треба там непогоди, де єсть щастя і свобода. Чуб. V. 236.

«Словники України on-line»

   відмінок   однина    множина 
   називний   Свобо́да   Свобо́ди 
   родовий    Свобо́ди   Свобо́д 
   давальний  Свобо́ді   Свобо́дам 
   знахідний  Свобо́ду   Свобо́д 
   орудний    Свобо́дою  Свобо́дами 
   місцевий   Свобо́ді   Свобо́дах 
   кличний    Свобо́до   Свобо́ди

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Т. Васильева. Дионис-Либер, бог свободных // Васильева Т. В. Комментарии к курсу истории античной философии. М., 2002, с. 311–315 Р. Сафрански. Вольные вариации на тему свободы // Позиции современной философии. Вып. 3. Современная философия в Германии. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004, с. 57-66 Костенко О. М. Культура і закон у протидії злу. — Київ: Атіка, 2008. — 352 с.

Зовнішні посилання