Відмінності між версіями «Кеді»
Kimmn (обговорення • внесок) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ЧХАТИ, чхаю, чхаєш, недок. 1. Мимоволі судорожно видихати повітря носом і ротом, видаючи різкі звуки, шум (при подразненні носоглотки). [Кукса:] Чи не хочете понюхать свіженької? (Підносе тавлинку ). [Дранко:] Добре! Вже я чхаю і без табаки (Кроп., І, 1958, 178); Сполоханий, розлючений ховрах, чхаючи й пирскаючи, висовував мокру морду, отут його й хапали, злодюгу (Ів., Вел. очі, 1956, 106); // розм. Видавати різкі переривчасті звуки, схожі на чхання (про роботу двигунів, механізмів тощо). Прийшов поїзд, чхає - стоїть (Тесл., З книги життя, 1949, 114); Машина не заводилась, часом несамовито ревла, несподівано чхала іржавим газом і так само несподівано замовкала (Скл., Карпати, II, 1954, 321); Праворуч уже палало все крило. Раптом правий мотор літака стих. За мить почав підозріло чхати й лівий мотор і... вщух (Ле, Клен. лист, 1960, 67). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 13:01, 4 жовтня 2020
Кеді, нар. Когда. Подражаніе языку бѣлоруса въ анекдотѣ о послѣднемъ: Він мене кеді чи не кеді обухом, а я його шосту та пошасту кашельом. Ном. № 745.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЧХАТИ, чхаю, чхаєш, недок. 1. Мимоволі судорожно видихати повітря носом і ротом, видаючи різкі звуки, шум (при подразненні носоглотки). [Кукса:] Чи не хочете понюхать свіженької? (Підносе тавлинку ). [Дранко:] Добре! Вже я чхаю і без табаки (Кроп., І, 1958, 178); Сполоханий, розлючений ховрах, чхаючи й пирскаючи, висовував мокру морду, отут його й хапали, злодюгу (Ів., Вел. очі, 1956, 106); // розм. Видавати різкі переривчасті звуки, схожі на чхання (про роботу двигунів, механізмів тощо). Прийшов поїзд, чхає - стоїть (Тесл., З книги життя, 1949, 114); Машина не заводилась, часом несамовито ревла, несподівано чхала іржавим газом і так само несподівано замовкала (Скл., Карпати, II, 1954, 321); Праворуч уже палало все крило. Раптом правий мотор літака стих. За мить почав підозріло чхати й лівий мотор і... вщух (Ле, Клен. лист, 1960, 67).
Ілюстрації
|
|
|
|
