Відмінності між версіями «Віник»
| Рядок 33: | Рядок 33: | ||
[https://www.youtube.com/watch?v=GSa5pV1OluI] | [https://www.youtube.com/watch?v=GSa5pV1OluI] | ||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===Заголовок Віник=== | ||
| + | ====Підзаголовок Віник — знаряддя чаклунства і оберіг від злих сил==== | ||
| + | Текст Віник (мітла) — «небезпечний» і «нечистий» предмет, знаряддя псування і чаклунства і в той же час оберіг від злих сил. | ||
| + | Більше читайте тут: [посилання http://supermif.com/slovjane/vinik.html] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Віник]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Віник]] | ||
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:Ві]] | [[Категорія:Ві]] | ||
Версія за 02:28, 30 листопада 2014
Віник, -ка, м. 1) Вѣникъ. Не шелести, як віник по хаті. Ном. № 3164. Пам’ятатиме до нових віників. Ном. № 3646. 2) Названіе вола, часто махающаго хвостомъ. КС. 1898. VII. 46. Ум. Віничок.
Сучасні словники
Вікіпедія
Ві́ник — господарський інструмент, використовуваний для підмітання приміщень і вуличних територій, з метою очищення їх від сміття. Також віники застосовують для обприскування білизни, кольорів. Для виготовлення віника можуть бути використані як природні, так і синтетичні матеріали.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВІ́НИК, а, чол. Зв'язаний жмуток віниччя, лозин, гілок для підмітання долівки, підлоги, обмітання чого-небудь тощо. Ухопила [Оксана] віник та давай хату мести... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 431); Ряженко обмів у сінях віником чоботи, збив шапкою сніг з чумарки (Іван Микитенко, II, 1957, 284); В лазні ми з шофером парились самі.. Ми нахльоскались віником, надихались парою, скільки нам хотілось (Юрій Яновський, I, 1958, 383); * Образно. Між гребенкуватими стріхами.. розчепірюються віники мідяних антен (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 85). ♦ До нових віників пам'ятати — дуже довго пам'ятати. — Даймо йому доброї прочуханки, щоб пам'ятав до нових віників, — загукали бурлаки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 203); Хоч віником мети — нікого, нічого немає; пусто. Пусто було і на Ринковій площі, хоч мети віником (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 228).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Віник, -ка, м. 1) Вѣникъ. Не шелести, як віник по хаті. Ном. № 3164. Пам'ятатиме до нових віників. Ном. № 3646. 2) Названіе вола, часто махающаго хвостомъ. КС. 1898. VII. 46. Ум. віничок.
Іноземні словники
ЯНДЕКС словари
Существительное м.р. broom, besom
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Заголовок Віник
Підзаголовок Віник — знаряддя чаклунства і оберіг від злих сил
Текст Віник (мітла) — «небезпечний» і «нечистий» предмет, знаряддя псування і чаклунства і в той же час оберіг від злих сил. Більше читайте тут: [посилання http://supermif.com/slovjane/vinik.html]
