Відмінності між версіями «Жмакувати»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | Жмакува́ти | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
[[Категорія:Жм]] | [[Категорія:Жм]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет економіки та управління]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2023 року]] | ||
+ | ==Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.== | ||
+ | '''Жма́кати''', каю, єш, гл.<br /> | ||
+ | 1) Жевать.<br /> | ||
+ | 2) = ''Жмакувати'' 2. | ||
+ | ==Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.== | ||
+ | '''ЖМА́КАТИ''', аю, аєш і '''ЖМАКУВА́ТИ''', ую, уєш, недок., перех.<br /> | ||
+ | 1. Захоплюючи, здавлюючи який-небудь предмет руками, м'яти, псувати його форму. ''Валентин : Модестович обома руками '''жмакає''' край скатертини'' (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 210); ''Вона дуже хвилювалася, '''жмакала''' клаптик паперу в руках, боязно поглядала в зал'' (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 30); '''''Жмакує''' [Січкар] гроші в кишені, що аж тріщить вона'' (Михайло Стельмах, II, 1962, 39).<br /> | ||
+ | 2. розм. Те саме, що жувати 1. ''У хаті стало тихо, тільки було чуть, як лущало порося в зубах та '''жмакали''' й плямкали.. роти'' (Нечуй-Левицький, III, 1956, 378). | ||
+ | ==Синоніми== | ||
+ | '''жмакува́ти''' (розм.) - роздрібнювати їжу, корм у роті | ||
+ | # жва́кати (розм.) | ||
+ | # жвакува́ти (рідше) - перев. утворюючи певні звуки. | ||
+ | # жма́кати (розм.) | ||
+ | # жува́ти | ||
+ | # кутуля́ти (діал.) - через силу, повільно. | ||
+ | # пережо́вувати | ||
+ | # перемина́ти | ||
+ | # перетира́ти - старанно. | ||
+ | # розжо́вувати | ||
+ | '''жмакува́ти''' - стискаючи, деформувати, робити м'яким, перетворювати в м'яку масу | ||
+ | # бга́ти | ||
+ | # жма́кати | ||
+ | # жу́жмити (розм.) - захоплюючи, здавлюючи щось, деформувати його. | ||
+ | # м'я́ти | ||
+ | # ме́рвити (діал.) - стискаючи в руках, скручуючи щось. | ||
+ | # примина́ти - трохи. | ||
+ | # промина́ти - дуже добре. | ||
+ | # підмина́ти - притискаючи, згинаючи чимсь важким. | ||
+ | # розмина́ти - робити м'яким. | ||
+ | # тереби́ти (розм.) | ||
+ | # термо́сити (розм.) - перебираючи пальцями. | ||
+ | # термосува́ти (розм.) - перебираючи пальцями. |
Версія за 14:21, 13 квітня 2023
Жмакува́ти
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
Жма́кати, каю, єш, гл.
1) Жевать.
2) = Жмакувати 2.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.
ЖМА́КАТИ, аю, аєш і ЖМАКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех.
1. Захоплюючи, здавлюючи який-небудь предмет руками, м'яти, псувати його форму. Валентин : Модестович обома руками жмакає край скатертини (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 210); Вона дуже хвилювалася, жмакала клаптик паперу в руках, боязно поглядала в зал (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 30); Жмакує [Січкар] гроші в кишені, що аж тріщить вона (Михайло Стельмах, II, 1962, 39).
2. розм. Те саме, що жувати 1. У хаті стало тихо, тільки було чуть, як лущало порося в зубах та жмакали й плямкали.. роти (Нечуй-Левицький, III, 1956, 378).
Синоніми
жмакува́ти (розм.) - роздрібнювати їжу, корм у роті
- жва́кати (розм.)
- жвакува́ти (рідше) - перев. утворюючи певні звуки.
- жма́кати (розм.)
- жува́ти
- кутуля́ти (діал.) - через силу, повільно.
- пережо́вувати
- перемина́ти
- перетира́ти - старанно.
- розжо́вувати
жмакува́ти - стискаючи, деформувати, робити м'яким, перетворювати в м'яку масу
- бга́ти
- жма́кати
- жу́жмити (розм.) - захоплюючи, здавлюючи щось, деформувати його.
- м'я́ти
- ме́рвити (діал.) - стискаючи в руках, скручуючи щось.
- примина́ти - трохи.
- промина́ти - дуже добре.
- підмина́ти - притискаючи, згинаючи чимсь важким.
- розмина́ти - робити м'яким.
- тереби́ти (розм.)
- термо́сити (розм.) - перебираючи пальцями.
- термосува́ти (розм.) - перебираючи пальцями.