Відмінності між версіями «Набрехатися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ||
+ | 1. НАБРЕХАТИСЯ, ешуся, ешешся, | ||
+ | 2. розм. Досхочу, багато побрехати (про людей). Оттак зависливії [заздрісні] люди (вони є всюди!): Якщо завидно їм — куди! Брехати, мов собаки стануть... А ти собі іди та йди: Набрешуться та й перестануть . | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 20:54, 29 листопада 2014
Набреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. 1) Наговорить лжи. Хотя й душа невинная, люде набрешуться. Гол. І. 261. 2) Налаяться (о собакѣ).
Зміст
Сучасні словники
1. НАБРЕХАТИСЯ, ешуся, ешешся, 2. розм. Досхочу, багато побрехати (про людей). Оттак зависливії [заздрісні] люди (вони є всюди!): Якщо завидно їм — куди! Брехати, мов собаки стануть... А ти собі іди та йди: Набрешуться та й перестануть .
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]