Відмінності між версіями «Квіття»

Поточна версія на 20:05, 29 листопада 2014

Квіття, -тя, с. соб. Цвѣты. Угор.

Сучасні словники

КВІ́ТТЯ, я, сер., збірн., поет. Квіти. Тріпочуться, сиплються пелюстки білого квіття хризантем (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 292); І люди серцем прояснялись.., ще й квіттям запашним вбирались в щасливі сонячнії дні (Павло Тичина, II, 1957, 34); * Образно. На могилах сумного минулого розцвітає пишне й пахуче квіття будучини (Іван Франко, VI, 1951, 322). (Академічний тлумачний словник)

КВІ́ТТЯ, я, с., збірн., поет. Квіти. Тріпочуться, сиплються пелюстки білого квіття хризантем (У. Кравч., Вибр., 1958, 292); І люди серцем прояснялись.., ще й квіттям запашним вбирались в щасливі сонячнії дні (Тич., II, 1957, 34); * Образно. На могилах сумного минулого розцвітає пишне й пахуче квіття будучини (Фр., VI, 1951, 322). (Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 136.)

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Квітка Матеріал з Вікісловника

Джерела та література

Зовнішні посилання