Відмінності між версіями «Бій»

Версія за 19:18, 29 листопада 2014

Бій, бою, м. 1) Бой, битва. Хто не має зброї, най не йде в бої. Ном. № 4208. Боєм увійти. Вооруженной силой войти. У Київ мусив боєм увійти. К. ПС. 133. 2) Битье, побои. Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть. О. 1862. V. 108. Жінка од бою вмерла. Харьк. г. 3) Убой (скота). Та мовчки як іти на плаху, мов у різницях віл на бій. Греб. 4) Боязнь, страхъ. Має боя. Боится. Фр. Пр. 114.

Сучасні словники

Бій, бою, чол.

• Дія за значенням битися 2; бійка. Після бою кулаками не махають (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 268); Він бігав, як роздратований півень, що б'є себе крильми і витяга шию перед завзятим боєм (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 399).
• Сутичка ворожих військ або військових з'єднань і т. ін. Щоб хоч трохи скоротити час, вони [рекрути].. то різні пригоди з життя пригадували, то про давні бої переказували (Панас Мирний, II, 1954, 118); Раптом зброя заблищала, і гукнуло військо хором: «Ми готові йти до бою!»(Леся Українка, I, 1951, 377); До бою звелась богатирська дружина Радянських народів-братів. Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабою німецьких катів! (Микола Бажан, I, 1946, 115).

Смертельний (смертний) бій — рішучий, запеклий бій, який завершується смертю кого-небудь з тих, що б'ються. У нас всі сподіваються лише смертельного бою, в якому або поляжемо, або переможемо (Михайло Коцюбинський, III. 1956, 285). Брати з бою (з боєм) — здобувати, переборюючи труднощі; Давати (дати) бій кому — рішуче виступати проти кого-небудь. Гоборідзе.. пішов на нараду червоний, збуджений, з твердим рішенням дати інженеру бій перед усіма (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 26).

• перен. Змагання, боротьба за що-небудь. Злічім, брати, і тих борців за волю, що сей рік в бою правім полягли (Іван Франко, XIII, 1954, 80); За майбутнє, світле і чудесне, що за нього бій лунає скрізь, я люблю тебе, моя ти весно (Володимир Сосюра, II, 1958, 168); * Образно. Сильна уперта натура [І. Франка].. цілою вийшла з житейського бою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 26).
• розм., рідко. Завдавання ударів; покарання. Бою більше не буде, а.. під арешт саджатимуть (Словник Грінченка).

Бити смертельним (смертним) боєм — бити дуже сильно, жорстоко. Не раз і не два його [конокрада] смертним боєм били дядьки (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 513).

• Дія за значенням бити 5 і звуки, утворювані цією дією. Годинник скрипнув і почав свій бій (Микола Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 27); «Ура-а!» Брязкіт посуди, бій чарок!.. (Панас Мирний, III, 1954, 262).
• збірн. Битий посуд, скло, черепиця і т. ін. Як в'яжучі матеріали для шлакобетону беруть різні цементи і.. черепичний бій (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 113).
• рідко. Забивання худоби. Та мовчки як іти на плаху, Мов у різницях віл на бій (Євген Гребінка, I, 1957, 103).
• рідко. Спортивне змагання з боротьби, боксу і т. ін.

Бій сутичка, БИТВА, (рукопашний) січа; (за волю) змагання, боротьба, змаг; У ФР. бійка; Р. БИТТЯ.

Бій

• ви́грати бій. Домогтися, досягти свого; перемогти. Ганна тужить. А ти гадав, що виграв бій, нікчемний переможче, не ти, Захар їй дорогий, Захар їй найдорожчий (П. Дорошко).

• прийма́ти / прийня́ти бій. Вступати в гарячу суперечку, в полеміку з кимсь; сперечатися, боротися і т. ін. (Ольга Антонівна:) Я скажу, що тебе нема, що ти хворий. (Лисенко:) Ні, не треба… Я прийму бій. Все одно з ними треба колись схрестити мечі (Ю. Мокрієв).

Бій, бо́ю, ч.

1. Дія за знач. би́тися 2; бійка. Після бою кулаками не махають (Укр.. присл.., 1955, 268); Він бігав, як роздратований півень, що б’є себе крильми і витяга шию перед завзятим боєм (Коцюб., II, 1955, 399).

2. Сутичка ворожих військ або військових з’єднань і т. ін. Щоб хоч трохи скоротити час, вони [рекрути].. то різні пригоди з життя пригадували, то про давні бої Переказували (Мирний, II, 1954, 118); Раптом зброя заблищала, і гукнуло військо хором: "Ми готові йти до бою!" (Л. Укр., I, 1951, 377); До бою звелась богатирська дружина Радянських народів-братів. Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабою німецьких катів! (Бажан, І, 1946, 115).

Смерте́льний (сме́ртний) бій — рішучий, запеклий бій, який завершується смертю кого-пебудь з тих, що б’ються. У нас всі сподіваються лише смертельного бою, в якому або поляжемо, або переможемо (Коцюб., III, 1956, 285).

◊ Бра́ти з бо́ю (з бо́єм) — здобувати, переборюючи труднощі; Дава́ти (да́ти) бій кому — рішуче виступати проти кого-небудь. Гоборідзе.. пішов на нараду червоний, збуджений, з твердим рішенням дати інженеру бій перед усіма (Гур., Життя.., 1954, 26).

3. перен. Змагання, боротьба за що-небудь. Злічім, брати, і тих борців за волю, що сей рік в бою правім полягли (Фр., XIII, 1954, 80); За майбутнє, світле і чудесне, що за нього бій лунає скрізь, я люблю тебе, моя ти весно (Сос., II, 1958, 168); * Образно. Сильна уперта натура [І. Франка].. цілою вийшла з житейського бою (Коцюб., III, 1956, 26).

4. розм., рідко. Завдавання ударів; покарання. Бою більше не буде, а.. під арешт саджатимуть (Сл. Гр.).

Би́ти смерте́льним (сме́ртним) бо́єм — бити дуже сильно, жорстоко. Не раз і не два його [конокрада] смертним боєм били дядьки (Стельмах, Хліб.., 1959, 513).

5. Дія за знач. би́ти 5 і звуки, утворювані цією дією. Годинник скрипнув і почав свій бій (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 27); "Ура-а!" Брязкіт посуди, бійчарок!.. (Мирний, III, 1954, 262).

6. збірн. Битий посуд, скло, черепиця і т. ін. Як в’яжучі матеріали для шлакобетону беруть різні цементи і.. черепичний бій (Колг. енц., І, 1956, 113).

7. рідко. Забивання худоби. Та мовчки як іти на плаху, Мов у різницях віл на бій (Греб., I, 1957, 103).

8. рідко. Спортивне змагання з боротьби, боксу і т. ін.

Бій, м.

1) Бой, битва. Хто не має зброї, най не йде в бої. Ном. № 4208. Боєм увійти. Вооруженной силой войти. У Київ мусив боєм увійти. К. ПС. 133.

2) Битье, побои. Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть. О. 1862. V. 108. Жінка од бою вмерла. Харьк. г.

3) Убой (скота). Та мовчки як іти на плаху, мов у різницях віл на бій. Греб.

4) Боязнь, страхъ. має боя. Боится. Фр. Пр. 114.

Ілюстрації