Відмінності між версіями «Кислиця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Kimmn (обговорення • внесок) (→Ілюстрації) |
Kimmn (обговорення • внесок) (→Сучасні словники) |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''Кислиця''' | ||
| + | -і, ж. | ||
| + | 1) Дика яблуня з дрібними, дуже кислими плодами. | ||
| + | 2) Дрібний плід цієї яблуні. | ||
| + | Кисли́ці розво́дити — плакати жаліючись; скиглити, хникати. | ||
| + | (Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. ) | ||
| + | |||
| + | '''Кислиця''' | ||
| + | іменник жіночого роду | ||
| + | (Орфографічний словник української мови. 2005. ) | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 18:31, 29 листопада 2014
Кислиця, -ці, ж. 1) Яблоко съ дикой яблони. Знай нас! ми кислиці, з нас квас! Ном. № 2524. а) Наговорив на вербі груші, на осиці кислиці. Наговорилъ несообразностей, навралъ. б) Хто кислиці поїв, а на кого оскома напала. Въ чужомъ пиру похмѣлье. Ном. № 4068. 2) Яблоня дичка. 3) Названіе необузданнаго, непослушнаго вола. КС. 1898. VII. 46. Ум. Кисличка.
Зміст
Сучасні словники
Кислиця -і, ж. 1) Дика яблуня з дрібними, дуже кислими плодами. 2) Дрібний плід цієї яблуні. Кисли́ці розво́дити — плакати жаліючись; скиглити, хникати. (Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. )
Кислиця іменник жіночого роду (Орфографічний словник української мови. 2005. )
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Кислиця Матеріал з Вікіпедії
