Відмінності між версіями «Квіття»
Kimmn (обговорення • внесок) |
Kimmn (обговорення • внесок) (→Сучасні словники) |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | КВІ́ТТЯ, я, сер., збірн., поет. Квіти. Тріпочуться, сиплються пелюстки білого квіття хризантем (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 292); І люди серцем прояснялись.., ще й квіттям запашним вбирались в щасливі сонячнії дні (Павло Тичина, II, 1957, 34); * Образно. На могилах сумного минулого розцвітає пишне й пахуче квіття будучини (Іван Франко, VI, 1951, 322). (Академічний тлумачний словник) | ||
| + | |||
| + | КВІ́ТТЯ, я, с., збірн., поет. Квіти. Тріпочуться, сиплються пелюстки білого квіття хризантем (У. Кравч., Вибр., 1958, 292); І люди серцем прояснялись.., ще й квіттям запашним вбирались в щасливі сонячнії дні (Тич., II, 1957, 34); * Образно. На могилах сумного минулого розцвітає пишне й пахуче квіття будучини (Фр., VI, 1951, 322). (Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 136.) | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 17:53, 29 листопада 2014
Квіття, -тя, с. соб. Цвѣты. Угор.
Зміст
Сучасні словники
КВІ́ТТЯ, я, сер., збірн., поет. Квіти. Тріпочуться, сиплються пелюстки білого квіття хризантем (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 292); І люди серцем прояснялись.., ще й квіттям запашним вбирались в щасливі сонячнії дні (Павло Тичина, II, 1957, 34); * Образно. На могилах сумного минулого розцвітає пишне й пахуче квіття будучини (Іван Франко, VI, 1951, 322). (Академічний тлумачний словник)
КВІ́ТТЯ, я, с., збірн., поет. Квіти. Тріпочуться, сиплються пелюстки білого квіття хризантем (У. Кравч., Вибр., 1958, 292); І люди серцем прояснялись.., ще й квіттям запашним вбирались в щасливі сонячнії дні (Тич., II, 1957, 34); * Образно. На могилах сумного минулого розцвітає пишне й пахуче квіття будучини (Фр., VI, 1951, 322). (Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 136.)
Ілюстрації
|
|
|
|
