Відмінності між версіями «Ледарь»
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
Ле́дарь, -ря, м. Лѣнтяй, бездѣльникъ, лодарь. В москалі оцих ледарів! Левиц. Пов. 184. | Ле́дарь, -ря, м. Лѣнтяй, бездѣльникъ, лодарь. В москалі оцих ледарів! Левиц. Пов. 184. | ||
− | |||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== |
Поточна версія на 16:48, 29 листопада 2014
Ле́дарь, -рі, ж. соб. Лѣнтяи, бездѣльники, сбродъ. Давно я потоптав би сю ледарь, да тілько честь на собі кладу. К. ЧР. 106. Погуби ледачу ледарь. К. Псал. 13.
Ле́дарь, -ря, м. Лѣнтяй, бездѣльникъ, лодарь. В москалі оцих ледарів! Левиц. Пов. 184.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛЕ́ДАР, я, чол. Людина, яка не любить працювати; ледачий. Ледар день гуляє, три — слабий, а на п'ятий — вихідний (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 391); Ледар нічого не робить, лише цілими днями волочиться по затінках, пакостить людям, намовляє молодших до лиходійства (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 121); * Образно. Бджола дасть мед. А ледар-джміль нічого — Ні меду, ні доробку будь-якого (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 147); // чол. і жін. Уживається як лайливе слово. Може, сподіваєшся якого ледаря до себе? — крикнув Клим з порога (Нечуй-Левицький, III, 1956, 358); У якогось козака покрала дівка, якась ледар, моркву (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 227).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Ле́дарь, -ря, м. Лѣнтяй, бездѣльникъ, лодарь. В москалі оцих ледарів! Левиц. Пов. 184.
Цікаві факти
- Завдяки саме ледарям, полегшене наше життя. Ліньки було копати землю лопатою, придумав - екскаватор. Лінь займатися прибиранням - придумав пилосос. Більше читайте тут: [посилання http://uadiets.com/12127-cikavi-fakti-pro-lin.html]