Відмінності між версіями «Кицька»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
[[Зображення:f_17277586.jpg|x140px]] | [[Зображення:f_17277586.jpg|x140px]] | ||
| + | [[Зображення:1057596232(1).jpg|x140px]] | ||
| + | [[Зображення:x_bce1d3b4.jpg|x140px]] | ||
Версія за 01:24, 28 листопада 2014
Зміст
Словник Грінченка
Кицька, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КИ́ЦЬКА, и, жін., розм. Те саме, що кішка. Кицьки дома немає, За мишами ганяє (Павло Чубинський, V, 1874, 193); — Хочеш, — запитав Юра в Юзека, — ми підемо на кухню, там наша кицька привела шестеро котенят? (Юрій Смолич, II, 1958, 75); * У порівняннях. Вона [жінка] в нього догадлива, ревнива і дряпається, мов кицька (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 271).
Орфографічний словник української мови
ки́цька іменник жіночого роду, істота
- Але: дві, три, чотири ки́цьки
розм.
Українсько-російський словник
КИЦЬКА разг. кошка; ласк. киска, киса
Ілюстрації
.jpg)
