Відмінності між версіями «Набуття»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Див. також) |
||
Рядок 36: | Рядок 36: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | [[Право]] | ||
+ | |||
+ | [http://dmsu.gov.ua/posluhy/nabuttya-gromadyanstva-ukrajini Набуття громадянства України] | ||
+ | |||
+ | [http://dmsu.gov.ua/mizhnarodne-spivrobitnytstvo/713-ukrajina-rada-evropi Набуття Україною членства в Раді Європи] | ||
+ | |||
+ | [http://pidruchniki.com/1501092245940/pravo/nabuttya_pripinennya_prava_vlasnosti Набуття та припинення права власності] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== |
Версія за 13:46, 25 листопада 2014
Набуття, -тя́, с. Пріобрѣтеніе.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови
НАБУТТЯ́, я, сер. Дія за значенням набути, набувати1 1, 2. Крім набуття спеціальних знань, я мусила швидко пройти так звану «господарську» підготовку (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 76); Широке впровадження комплексної механізації ферм і набуття тваринниками високої кваліфікації сприятиме підвищенню продуктивності праці (Радянська Україна, 30.I 1962, 2). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 22.
Орфографічний словник української мови
набуття́ іменник середнього роду
Українсько-російський словник
НАБУТТЯ
1) приобретение, накопление
2) приобретение
набуттятя громадянства — приобретение гражданства
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Набуття Україною членства в Раді Європи
Набуття та припинення права власності