Відмінності між версіями «Клуб»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
Рядок 26: Рядок 26:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Академічний тлумачний словник]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Підрозділ]]
 
[[Категорія:Слова 2014 року]]
 
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Версія за 16:39, 25 листопада 2014

Клуб, -ба, м. 1) Клубокъ. Побачила відьму, що клубом котилась. Кв. І. 182. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом. Грин. III. 75. 2) мн. Бедра (у скота). Рудч. Чп. 254.

Сучасні словники

КЛУБ 1, у, чол. 1. Громадська організація, що об'єднує людей певного кола, професії для спільного відпочинку, розваг, занять спортом і т. ін. [Милєвський:] Та дещо єсть: нове товариство заснувалось, клуб велосипедистів (Леся Українка, II, 1951, 73); Клуб цікавих зустрічей; Шаховий клуб.

2. У СРСР — культурно-освітня організація при підприємстві або установі, завданням якої є політична й виробнича освіта трудящих, підвищення їх культурного рівня та організація відпочинку. Всемірно розвиваючи в клубах поглиблені форми пропаганди і самоосвіти, необхідно в той же час пам'ятати, що клуб повинен задовольнити потреби в розумному відпочинку і розвазі (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 292); Нам би хотілося, щоб у кожному селі, при кожнім клубі та був би хороший драматичний гурток (Остап Вишня, I, 1956, 239).

3. Будинок, приміщення таких організацій. Навлусь уночі ніколи не спав: проводив ночі то в клубі, то в ресторанах (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 227); У клубі вечір і огні гірляндами — зелено (Володимир Сосюра, I, 1957, 335); Багатолюдні банкети.. нерідко влаштовуються в громадських приміщеннях: клубах, кімнатах відпочинку (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 108)

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання