Відмінності між версіями «Набуття»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Українсько-російський словник) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nabuttua.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 13:29, 25 листопада 2014
Набуття, -тя́, с. Пріобрѣтеніе.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови
НАБУТТЯ́, я, сер. Дія за значенням набути, набувати1 1, 2. Крім набуття спеціальних знань, я мусила швидко пройти так звану «господарську» підготовку (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 76); Широке впровадження комплексної механізації ферм і набуття тваринниками високої кваліфікації сприятиме підвищенню продуктивності праці (Радянська Україна, 30.I 1962, 2). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 22.
Орфографічний словник української мови
набуття́ іменник середнього роду
Українсько-російський словник
НАБУТТЯ
1) приобретение, накопление
2) приобретение
набуттятя громадянства — приобретение гражданства
Ілюстрації
МедіаДив. такожДжерела та літератураЗовнішні посилання |
