Відмінності між версіями «Набуття»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Українсько-російський словник) |
|||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
НАБУТТЯ | НАБУТТЯ | ||
| + | |||
1) приобретение, накопление | 1) приобретение, накопление | ||
| + | |||
2) приобретение | 2) приобретение | ||
| − | |||
| + | набуттятя громадянства — приобретение гражданства | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 13:13, 25 листопада 2014
Набуття, -тя́, с. Пріобрѣтеніе.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови
НАБУТТЯ́, я, сер. Дія за значенням набути, набувати1 1, 2. Крім набуття спеціальних знань, я мусила швидко пройти так звану «господарську» підготовку (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 76); Широке впровадження комплексної механізації ферм і набуття тваринниками високої кваліфікації сприятиме підвищенню продуктивності праці (Радянська Україна, 30.I 1962, 2). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 22.
Орфографічний словник української мови
набуття́ іменник середнього роду
Українсько-російський словник
НАБУТТЯ
1) приобретение, накопление
2) приобретение
набуттятя громадянства — приобретение гражданства
Ілюстрації
|
|
|
|
