Відмінності між версіями «Носити»

Версія за 11:37, 25 листопада 2014

Носи́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Носить. Хто ж тобі, моє серденько, обідати носив? Нп. Ой Василя, Василечка тихий Дунай носить. Мет. 19. 2) Носить одежду, обувь.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НОСИТИ, ношу, носиш, недок. 1. перех. Те саме, що нести 1, 2, але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках. Катерина По садочку ходить, На рученьках носить сина (Тарас Шевченко, I, 1963, 24); Бійці носили ящики з мінами (Олесь Гончар, III, 1959, 39); Танцюрист [кінь] носив сержанта (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 102); Тії Квіти, шовком вбрані, Попадали, неначе п'яні — Пропала чвань! Тепер — куди не глянь — Скрізь по двору їх вітер носить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 64). ♦ Де вже ноги не носили — хто-небудь багато ходив скрізь, побував у багатьох місцях. Пішов я, брате, зароблять. І де вже ноги не носили! Поки ті гроші заробив (Тарас Шевченко, I, 1951, 397); За плечима (собою) не носити що — в житті згодиться, не буде зайвим те, що людина набула, засвоїла і т. ін. — Де ви це слово [бізнес] перейняли? — Боно давно при мені.. Пауку за плечима не носити... Тільки й досі не дуже второпаю, що воно має визначати? (Олесь Гончар, III, 1959, 428);

Зовнішні посилання

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НОСИТИ, ношу, носиш, недок. 1. перех. Те саме, що нести 1, 2, але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках. Катерина По садочку ходить, На рученьках носить сина (Тарас Шевченко, I, 1963, 24); Бійці носили ящики з мінами (Олесь Гончар, III, 1959, 39); Танцюрист [кінь] носив сержанта (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 102); Тії Квіти, шовком вбрані, Попадали, неначе п'яні — Пропала чвань! Тепер — куди не глянь — Скрізь по двору їх вітер носить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 64). ♦ Де вже ноги не носили — хто-небудь багато ходив скрізь, побував у багатьох місцях. Пішов я, брате, зароблять. І де вже ноги не носили! Поки ті гроші заробив (Тарас Шевченко, I, 1951, 397); За плечима (собою) не носити що — в житті згодиться, не буде зайвим те, що людина набула, засвоїла і т. ін. — Де ви це слово [бізнес] перейняли? — Боно давно при мені.. Пауку за плечима не носити... Тільки й досі не дуже второпаю, що воно має визначати? (Олесь Гончар, III, 1959, 428); Ремесло не за собою носити (Номис, 1864, № 10407); Куди ноги несуть (несли, носили, понесуть) див. нога; Ледве (насилу) ноги нести (носити) див. нога; Ноги не носять див. нога; Носи (носіть) здоров (здорова, здорові) див. здоровий; Носити вінок див. вінок; Носити кайдани — бути поневоленим. Мені сором, що ми такі невільні, що носимо кайдани і спимо під ними спокійно (Леся Українка, V, 1956, 45); Носити камінь за пазухою див. камінь; Носити мед — зібравши нектар квітів і перетворивши його на мед, відкладати в щільники. Приємна терпкуватість [меду] зразу їй підказала, з яких квіток носили його бджоли (Михайло Стельмах, II, 1962, 239); Носити на руках кого; Як (мало, трохи) не на руках носити кого — дуже добре ставитися, виявляти велику увагу до кого-небудь. Коли б знали хист і сили Розуму й серденька, На руках тебе б носили (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 174); Жінка і трохи не жаліє, його, хоч він її як на руках не носить (Панас Мирний, IV, 1955, 42); Варивода виріс без батька, але мати у нього була. Дружив з нею, і вона його теж мало не на руках носила (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 304); Носити ніч за собою — бути сліпим. [Гарасим:] А давно ти, діду, осліп, чи таким і родився? [Кобзар:] То літ з тридцять буде, як ношу я ніч за собою (Панас Мирний, V, 1955, 88); Самі ноги несуть (несли, носять, носили і т. ін.) див. нога; Як земля носить кого — про педостойну, погану людину. — Убивця ти, жорстокий кат, як носить тебе нещасна земля... (Олександр Довженко, I, 1958, 382). 2. перех. Надягати на себе, мати на собі або при собі. — Блукав я по світу чимало, Носив і свиту і жупан..» (Тарас Шевченко, II, 1953, 26); Білизна з хлоринового волокна вважається лікувальною. Носити її рекомендовано при захворюваннях на радикуліт, ревматизм, подагру (Колгоспник України, 8, 1958, 6); Все машинами збирають, Косами не косять, Орден Леніна на грудях Колгоспники носять (Українські народні думи.., 1955, 395); // Мати, зберігати (про бороду, вуса, коси і т. ін.); робити якусь зачіску. Прийшов старий Кулик, що один на все село носив ще оселедець (Панас Мирний, I, 1949, 257); Ксеня була тоненька, з білявою товстою косою, яку вона носила, перекинувши через ліве плече (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 81). 3. перех., із а. назва, ім'я і т. ін. Мати назву, ім'я і т. ін.; називатися. Ця невеличка робота носитиме назву «День у дорозі» (Панас Мирний, V, 1955, 386); Наша партія тому й носить ім'я ленінської, що вона завжди твердо й неухильно вела й веде радянський народ ленінським курсом (Комуніст України, 3, 1965, 3). 4. перех. Мати, містити в собі, зберігати що-небудь. Тяжко мені, боже милий, Носити самому Оці думи (Тарас Шевченко, II, 1963, 213); — Ненависть і презирство ношу я в своєму серці до фашизму (Олександр Довженко, I, 1958, 345); Де батько впав і мати де — не знає Ганна й досі. А дід Ілько все жде, все жде, надію в серці носить (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 10); // Мати певний характер, напрям і т. ін. Його стаття носила науково-полемічний характер (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 196); Поема «Марина» [Т. Шевченка] носить ліро-епічний характер, що посилює емоціональний вплив її на читачів (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 303); // Свідчити про що-небудь, виражати щось. Лице було бліде і носило сліди тюремних мук (Гнат Хоткевич, II, 1966, 294). 5. перех., безос., розм. Ходити, їздити, перев. багато, в багатьох місцях. Мене по волі і неволі Носило всюди. Принесло На старість ледве і додому (Тарас Шевченко, II, 1963, 229); — Ех, де нас тільки не було!.. По таких горах носило, на такі верховини виносило..! (Олесь Гончар, II, 1959, 89); — Де це вас носило так рано? — спитав Сагайдак (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 243); Взагалі Михей не любив засиджуватись вдома, завжди тягнуло його між люди. Ганна звикла, до чоловічої вдачі і не прискіпувалась, де це його носило до півночі? (Микола Зарудний, На.. світі, 1967, 33). ♦ Чорт (чортяка, біс, нечистий, ледащо і т. ін.) носить — уживається при потребі висловити своє незадоволення з приводу чиєїсь відсутності або небажаної присутності, появи. — І де чортяка їх носить до півночі! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 328); Ідіть ви під три чорти, не дражніть мене! Вертитесь, нечистий вас носить! І тут мені немає, від вас спокою! (Олександр Довженко, I, 1958, 78); [Мар'яна:] Де вас ледащо носить? Уже і гулять нема коли: скоро буде північ! (Степан Васильченко, III, 1960, 15). 6. перех. Бути вагітною. — Не розпинай же мене, бо я твого сина ношу в собі! — хотіла крикнути [Маруся], але не крикнула... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 274); — Коли б не носила дитини, я не так би, хоч вперше, відшмагав тебе (Михайло Стельмах, II, 1962, 240). 7. неперех., чим, розм. Важко дихати, надуваючи груди, живіт, боки. Вона упала на подушку, зачала тяжко носити грудьми (Іван Франко, VIII, 1952, 222); Потомились вівчарки. Лягають і носять боками в траві (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 322). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 445.

«Словники України on-line»

носи́ти – дієслово недоконаного виду

Ілюстрації