Відмінності між версіями «В’язь»
(Створена сторінка: '''В’язь, -зі, '''''ж. ''1) '''= В’яз 3. '''''В’язі мало на огудині. ''Черк. у. 2) Вязь (сноповъ). ''Копа да...) |
м (Додання нової інформації) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | |||
'''В’язь, -зі, '''''ж. ''1) '''= В’яз 3. '''''В’язі мало на огудині. ''Черк. у. 2) Вязь (сноповъ). ''Копа дає по 5 п., а як що буйної в’язі, то й геть то більше. ''О. 1862. І. 59. 3) ? ''Дубовії сіни, а вербові в’язя. ''Грин. III. 528. | '''В’язь, -зі, '''''ж. ''1) '''= В’яз 3. '''''В’язі мало на огудині. ''Черк. у. 2) Вязь (сноповъ). ''Копа дає по 5 п., а як що буйної в’язі, то й геть то більше. ''О. 1862. І. 59. 3) ? ''Дубовії сіни, а вербові в’язя. ''Грин. III. 528. | ||
− | [[ | + | |
+ | '''Сучасні словники''' | ||
+ | '''Тлумачення слова у сучасних словниках''' | ||
+ | |||
+ | УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія): В'ЯЗЬ - прісноводна риба, водиться в ріках Європи та Сибіру; довж. 35-50 см (часом бл. 80 см); різновид - орфа (золотий в.) - розводять як декоративну. | ||
+ | ''' | ||
+ | ''' | ||
+ | |||
+ | '''Орфографічний словник української мови:''' | ||
+ | |||
+ | в'язь 1 | ||
+ | іменник жіночого роду | ||
+ | вид письма; зав'язь тощо | ||
+ | |||
+ | в'язь 2 | ||
+ | іменник чоловічого роду, істота | ||
+ | |||
+ | '''Українсько-російський словник:''' | ||
+ | |||
+ | В'ЯЗЬ | ||
+ | I | ||
+ | 1) (приём старинного письма) вязь | ||
+ | 2) строит. связь | ||
+ | 3) бот. завязь | ||
+ | II ихт. | ||
+ | язь | ||
+ | |||
+ | '''Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови: | ||
+ | ''' | ||
+ | в'язь | ||
+ | I -і, ж. 1》 У будівництві – спосіб скріплювання дерев'яних частин будівлі врубуванням. | ||
+ | 2》 бот. Те саме, що зав'язь. | ||
+ | 3》 Вид старовинного декоративного письма, в якому окремі літери й слова зливаються в суцільний орнамент. | ||
+ | II -я, ч. | ||
+ | Прісноводна риба родини коропових. | ||
+ | |||
+ | '''Архітектура і монументальне мистецтво:''' | ||
+ | |||
+ | В'ЯЗЬ | ||
+ | 1. Металевий стрижень або дерев'яний брус у кам'яних стінах, який посилює конструкцію (синонім — пов'язь). Крім вмурованих існує: | ||
+ | ~ повітряна — влаштована між п'ятами арок або під склепінням, щоб погасити розпір. | ||
+ | |||
+ | 2. Складний орнаментальний узор, створений каліграфічним сплетенням кількох букв або слів (часто арабських, церковно-слов'янських). Може являти собою переплетення щільно розташованих геометричних мотивів у вигляді лінійних елементів, тому має дещо спільне з арабескою і морескою. | ||
+ | |||
+ | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | ||
+ | |||
+ | В'ЯЗЬ 1, і, жін. | ||
+ | 1. У будівництві — спосіб скріплювання дерев'яних частин будівлі врубуванням. Округлі вікна будівлі облямовані наличниками з півколонок, над якими в'яззю випинаються дугові фронтончики (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 83). | ||
+ | |||
+ | 2. бот. Те саме, що зав'язь. Онисько знайшов аж десять стиглих кавунів, у котрих коло хвостика кучерява в'язь поприсихала (Нечуй-Левицький, I, 1956, 503); Старий підходить до озера, на якому ворушаться, надвечірні дукати сонця і перша в'язь молоденької, дрібної, мов просо, ряски (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 434). | ||
+ | |||
+ | 3. Вид старовинного декоративного письма, у якому окремі літери й слова зливаються в суцільний орнамент. Над дверима слов'янською в'яззю напис: «Українська книгарня» (Андрій Головко, II, 1957, 450); Дрібною арабською в'яззю, але ще не задавненим чорнилом було там написано: «Аллагу акбар» (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 549). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 798. | ||
+ | |||
+ | В'ЯЗЬ 2, я, чол. Прісноводна риба родини коропових. | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 798. | ||
+ | [[ | ||
+ | [[Файл:20150902 144419-250x250|міні]] | ||
+ | ]] |
Версія за 20:28, 23 жовтня 2017
В’язь, -зі, ж. 1) = В’яз 3. В’язі мало на огудині. Черк. у. 2) Вязь (сноповъ). Копа дає по 5 п., а як що буйної в’язі, то й геть то більше. О. 1862. І. 59. 3) ? Дубовії сіни, а вербові в’язя. Грин. III. 528.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія): В'ЯЗЬ - прісноводна риба, водиться в ріках Європи та Сибіру; довж. 35-50 см (часом бл. 80 см); різновид - орфа (золотий в.) - розводять як декоративну.
Орфографічний словник української мови:
в'язь 1 іменник жіночого роду вид письма; зав'язь тощо
в'язь 2 іменник чоловічого роду, істота
Українсько-російський словник:
В'ЯЗЬ I 1) (приём старинного письма) вязь 2) строит. связь 3) бот. завязь II ихт. язь
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови: в'язь I -і, ж. 1》 У будівництві – спосіб скріплювання дерев'яних частин будівлі врубуванням. 2》 бот. Те саме, що зав'язь. 3》 Вид старовинного декоративного письма, в якому окремі літери й слова зливаються в суцільний орнамент. II -я, ч. Прісноводна риба родини коропових.
Архітектура і монументальне мистецтво:
В'ЯЗЬ 1. Металевий стрижень або дерев'яний брус у кам'яних стінах, який посилює конструкцію (синонім — пов'язь). Крім вмурованих існує: ~ повітряна — влаштована між п'ятами арок або під склепінням, щоб погасити розпір.
2. Складний орнаментальний узор, створений каліграфічним сплетенням кількох букв або слів (часто арабських, церковно-слов'янських). Може являти собою переплетення щільно розташованих геометричних мотивів у вигляді лінійних елементів, тому має дещо спільне з арабескою і морескою.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
В'ЯЗЬ 1, і, жін. 1. У будівництві — спосіб скріплювання дерев'яних частин будівлі врубуванням. Округлі вікна будівлі облямовані наличниками з півколонок, над якими в'яззю випинаються дугові фронтончики (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 83).
2. бот. Те саме, що зав'язь. Онисько знайшов аж десять стиглих кавунів, у котрих коло хвостика кучерява в'язь поприсихала (Нечуй-Левицький, I, 1956, 503); Старий підходить до озера, на якому ворушаться, надвечірні дукати сонця і перша в'язь молоденької, дрібної, мов просо, ряски (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 434).
3. Вид старовинного декоративного письма, у якому окремі літери й слова зливаються в суцільний орнамент. Над дверима слов'янською в'яззю напис: «Українська книгарня» (Андрій Головко, II, 1957, 450); Дрібною арабською в'яззю, але ще не задавненим чорнилом було там написано: «Аллагу акбар» (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 549). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 798.
В'ЯЗЬ 2, я, чол. Прісноводна риба родини коропових. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 798. [[
]]