Відмінності між версіями «Планета»

Версія за 18:23, 14 квітня 2014

Планета - (грец. πλανήτης , альтернативна форма др.-греч. Πλάνης - «мандрівник ») - це небесне тіло, що обертається по орбіті навколо зірки або її залишків.

Термін « планета » - древній і має зв'язки з історією , наукою , міфологією і релігією. У текстах російською мовою зустрічається з XI століття , коли ця назва у формі « планіта » було згадано в « Ізборнику Святослава » 1073 року, де також були вказані небесні тіла , які підходили до того часу під це визначення: Сл'ньце (Сонце) , Ерміс ( Меркурій) , Афродити (Венера ) , Місяць , Аріс (Марс ) , Зеус ( Юпітер) , Кронос ( Сатурн ). У багатьох ранніх культурах планети розглядалися як носії божественного начала або , принаймні , статусу божественних емісарів . У міру того , як наукові знання розвивалися , людське сприйняття планет змінилося в чималому ступені завдяки відкриттю нових об'єктів і виявленню відмінностей між ними.У розумінні вчених птолемеєвської епохи планети оберталися навколо Землі по ідеально круглим орбітам. Незважаючи на те , що ідея зворотнього - що насправді Земля подібно до інших планет обертається навколо Сонця - висувалася не один раз , лише в XVII столітті вона була обгрунтована результатами спостережень , за допомогою перших побудованих людиною телескопів , зроблених Галілео Галілеєм . Завдяки ретельному аналізу даних Йоганн Кеплер виявив , що орбіти планет не круглі , а еліптичні. Оскільки інструменти спостережень поліпшувалися , астрономи встановили , що, як і Земля , планети обертаються навколо нахиленої до площини своєї орбіти осі і володіють такими особливостями , властивими Землі , як полярні шапки з льоду і зміна сезонів . З розвитком космічної ери близькі спостереження дозволили виявити і на інших планетах Сонячної системи вулканічну діяльність , тектонічні процеси , урагани і навіть присутність води.

Планети можна поділити на два основні класи: великі , що мають невисоку щільність планети-гіганти , і менш великі землеподібні планети , що мають тверду поверхню. Згідно з визначенням Міжнародного астрономічного союзу , в Сонячній системі 8 планет. У порядку віддалення від Сонця - чотири землеподібних : Меркурій, Венера , Земля , Марс , потім чотири планети - гіганти: Юпітер , Сатурн , Уран і Нептун . У Сонячній системі також є принаймні 5 карликових планет: Плутон (до 2006 року вважався дев'ятою планетою ) , Макемаке , Хаумеа , Еріда і Церера . За винятком Меркурія і Венери , навколо всіх планет обертається хоча б по одному супутнику.Починаючи з 1992 року , з відкриттям сотень планет навколо інших зірок , названих екзопланетами , стало зрозумілим , що планети можна виявити в Галактиці всюди , і багато їхніх характеристики схожі з аналогічними особливостями планет Сонячної системи.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Плане́та (грец. πλανήτης — той, що блукає) — кулясте несамосвітне тіло, що обертається навколо Сонця чи іншої зірки. Орбіта цього обертання дуже близька до еліпсу. За найсучаснішим означенням, плане́тою сонячної системи вважають астрономічний об'єкт, що обертається навколо Сонця, має достатню масу для того, щоб під дією власної гравітації набути кулястої форми та має «вичищену околицю», тобто, домінує на своїй орбіті. Ті астрономічні об'єкти, що задовольняють двом першим умовам, але не задовольняють третій, називають карликовими планетами[1]. Планети, що перебувають поза межами Сонячної системи, називають екзопланетами. Планети обертаються навколо зірок і видимі завдяки освітленню їх випромінюванням зірок; крім Сонячної системи, були відкриті поза нашою галактикою у 1992-му році поблизу пульсару PSR В1257+12.