Відмінності між версіями «Гавкання»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Медіа) |
(→Див. також) |
||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | *[[Лай]] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 22:26, 12 квітня 2014
Гавкання, -ня, с. Лай.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 8.
ГАВКАННЯ, я, сер. Дія за значенням гавкати і звуки, утворювані цією дією. Враз знадвору почулось несамовите гавкання (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 244); З радісним гавканням плигав Волохан навколо нерухомого Тико (Микола Трублаїні, I, 1955. 273); * Образно. Дві доби тривав пекельний гуркіт, хрипке гавкання зеніток (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 178); * У порівняннях. Мене манило звучне батькове ценькання і грубий, уриваний стук важких молотів, мов гавкання злющих, великих та похриплих псів (Іван Франко, IV, 1950, 463).
Словник синонімів Полюги
ГАВКАННЯ (уривчасті звуки, які видають собаки та ін.) гавкотіння, гавкіт, брехання, (малого) дзявкання.
Ілюстрації
|
|
|
|
