Відмінності між версіями «Вуйко»
(Створена сторінка: '''Вуйко, -ка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''вуй. '''''Кіндрат свині брат, а кабана вуйко. ''Ном. № 12706. 2) Назва...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Вуйко, -ка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''вуй. '''''Кіндрат свині брат, а кабана вуйко. ''Ном. № 12706. 2) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. І. 22. | '''Вуйко, -ка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''вуй. '''''Кіндрат свині брат, а кабана вуйко. ''Ном. № 12706. 2) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. І. 22. | ||
[[Категорія:Ву]] | [[Категорія:Ву]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ВУ́ЙКО, а, ч., діал. 1. Дядько по матері, брат матері. — Ні, донько! — обізвався її вуйко помиряючи.., мов вибачаючи свою сестріницю за її жорстокість (Коб., III, 1956, 159). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 2. Про старшого віком чоловіка (звичайно при шанобливому звертанні). Петро одкинув лопату набік і поліз до отвору. — Ану, давайте, вуйку, свої клешні!.. (Кол., Терен.., 1959, 214); — Ви за свою сміливість, вуйку, два тижні сиділи в тюрмі (Томч., Жменяки, 1964, 104). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 3. перен. Ведмідь. Виходив вуйко вранці по суниці, Солодкі в дуплах видирать меди (Перв., II, 1958, 97). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|код_відео}} | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:640 640 repphoto 6221 38601.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вкпвпвпк.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вкпукп.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:166165.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Див.також== | ||
| + | Приклад використання:« Ні, донько! — обізвався її вуйко помиряючо…, мов вибачаючи свою сестріницю за її жорстокість. (Ольга Кобилянська) » | ||
| + | |||
| + | Про старшого віком чоловіка (звичайно при шанобливому звертанні). Аналог до літературного «пане». | ||
| + | переносне: Ведмідь (у такому значенні вживається у гуцулів на Закарпатті). | ||
| + | жартівливе, зневажливе: жартівливе (здебільшого на території Наддніпрянської України), та переважно зневажливе у московитів, прізвисько західних українців, які дотримуються звичаю по-різному називати братів батька, матері, на відміну від представників решти території сучасної України, де цей звичай майже зник. | ||
| + | |||
| + | ==Походження== | ||
| + | Етимологію слова виводять з індоєвропейського əṷ-io-s — суфіксального утворення від кореня ōu- / əṷ- / ū-: | ||
| + | лат. avus — «дід» і avunkulus — «дядько» | ||
| + | лит. avýnas, н.-луж. huj, пол. wuj, wujek і чеськ. ujec — «дядько по матері». | ||
| + | |||
| + | ==Примітки== | ||
| + | |||
| + | ↑ Значення слова «Вуй» в тлумачному словнику Даля(рос.) | ||
| + | Вгору ↑ В. М. Татищев, «Історія російська в семи томах. Том другий», 1750 | ||
| + | Вгору ↑ Презентація несподіваної книги спогадів «Львів понад усе» Ілька Лемка | ||
| + | |||
| + | ==Джерела== | ||
| + | |||
| + | Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с. | ||
| + | Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 121. | ||
Версія за 22:39, 27 жовтня 2015
Вуйко, -ка, м. 1) Ум. отъ вуй. Кіндрат свині брат, а кабана вуйко. Ном. № 12706. 2) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. І. 22.
Сучасні словники
ВУ́ЙКО, а, ч., діал. 1. Дядько по матері, брат матері. — Ні, донько! — обізвався її вуйко помиряючи.., мов вибачаючи свою сестріницю за її жорстокість (Коб., III, 1956, 159).
2. Про старшого віком чоловіка (звичайно при шанобливому звертанні). Петро одкинув лопату набік і поліз до отвору. — Ану, давайте, вуйку, свої клешні!.. (Кол., Терен.., 1959, 214); — Ви за свою сміливість, вуйку, два тижні сиділи в тюрмі (Томч., Жменяки, 1964, 104).
3. перен. Ведмідь. Виходив вуйко вранці по суниці, Солодкі в дуплах видирать меди (Перв., II, 1958, 97).
Словник української мови
Медіа
Ілюстрації
|
|
|
|
Див.також
Приклад використання:« Ні, донько! — обізвався її вуйко помиряючо…, мов вибачаючи свою сестріницю за її жорстокість. (Ольга Кобилянська) »
Про старшого віком чоловіка (звичайно при шанобливому звертанні). Аналог до літературного «пане». переносне: Ведмідь (у такому значенні вживається у гуцулів на Закарпатті). жартівливе, зневажливе: жартівливе (здебільшого на території Наддніпрянської України), та переважно зневажливе у московитів, прізвисько західних українців, які дотримуються звичаю по-різному називати братів батька, матері, на відміну від представників решти території сучасної України, де цей звичай майже зник.
Походження
Етимологію слова виводять з індоєвропейського əṷ-io-s — суфіксального утворення від кореня ōu- / əṷ- / ū-: лат. avus — «дід» і avunkulus — «дядько» лит. avýnas, н.-луж. huj, пол. wuj, wujek і чеськ. ujec — «дядько по матері».
Примітки
↑ Значення слова «Вуй» в тлумачному словнику Даля(рос.) Вгору ↑ В. М. Татищев, «Історія російська в семи томах. Том другий», 1750 Вгору ↑ Презентація несподіваної книги спогадів «Львів понад усе» Ілька Лемка
Джерела
Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 121.
