Відмінності між версіями «В’юн»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''В’юн, -на, '''''м. ''1) Рыба вьюнъ. ''Колись щука застукала в’юна у такім куточку, що не було к...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''В’юн, -на, '''''м. ''1) Рыба вьюнъ. ''Колись щука застукала в’юна у такім куточку, що не було куди йому втікати. ''Рудч. Ск. І. 46. 2) Названіе вертляваго, живого вола. КС. 1898. VII. 46.  
 
'''В’юн, -на, '''''м. ''1) Рыба вьюнъ. ''Колись щука застукала в’юна у такім куточку, що не було куди йому втікати. ''Рудч. Ск. І. 46. 2) Названіе вертляваго, живого вола. КС. 1898. VII. 46.  
 
[[Категорія:Вю]]
 
[[Категорія:Вю]]
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
[http://sum.in.ua/s/v.jun'''В’юн''']
 +
а, ''чол.''
 +
1. Надзвичайно рухлива риба з видовженим гнучким тілом. Ми часто випливали удвох на рибу.. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 417); Дітвора любила ловити в таких болітцях, у липучому намулі, слизьких, чорно-коричневих в'юнів (Олесь Донченко, IV, 1957, 262);  * У порівняннях. Верткий, мов в'юн (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 299); Вперлася [Настя] йому в груди обома руками, напружилась гнучкою лозинкою і вислизнула в'юном (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 137).
 +
2. черен. Дуже спритна й хитра людина; пролаза. Виприснув Федір, як клинець з-під обуха... В'юн Федір! (Панас Мирний, IV, 1955, 233).
 +
'''♦ Витися (звиватися, крутитися''' і т. ін.) '''в'юном біля (навколо)''' кого — підлещуючись, підлабузнюючись, догоджати кому-небудь. Біля нього в'юном крутився старий Митрофан Лизя (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 6); Мати в'юном викручувалася навколо знатної гості і аж надто принижувалася улесливістю (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 97).
 +
 +
[http://hohlopedia.org.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/vyun.13709'''В'юн''']
 +
 +
'''в'юн 1''' іменник чоловічого роду, істота риба '''в'юн 2''' іменник чоловічого роду, істота про людину
 +
 +
[http://tlumach.com.ua/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/vyun.6235'''В’юн''']
 +
 +
(хто) пролаза, хитрун; (хамелеон) крутихвіст; в'юнок, в'юнець.
 +
 +
[http://hohlopedia.org.ua/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/vyun.2928'''В’юн''']
 +
 +
ихт.; перен. вьюн
 +
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:В'юн1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:В'юн2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:В'юн3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:В'юн4.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
==Медіа==
 +
{{http://youtu.be/ZnSyc8fHby4}}
 +
==Див. також==
 +
[http://uk.wikipedia.org/wiki/В'юн'''В’юн'''] Матеріал з Вікіпедії
 +
==Цікаві факти==
 +
[http://svit-tvarin.net.ua/vyun.html'''В’юн'''] Матеріал з сайту "Світ тварин"
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Версія за 21:24, 25 грудня 2013

В’юн, -на, м. 1) Рыба вьюнъ. Колись щука застукала в’юна у такім куточку, що не було куди йому втікати. Рудч. Ск. І. 46. 2) Названіе вертляваго, живого вола. КС. 1898. VII. 46.


Сучасні словники

В’юн

а, чол.

1. Надзвичайно рухлива риба з видовженим гнучким тілом. Ми часто випливали удвох на рибу.. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 417); Дітвора любила ловити в таких болітцях, у липучому намулі, слизьких, чорно-коричневих в'юнів (Олесь Донченко, IV, 1957, 262); * У порівняннях. Верткий, мов в'юн (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 299); Вперлася [Настя] йому в груди обома руками, напружилась гнучкою лозинкою і вислизнула в'юном (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 137). 2. черен. Дуже спритна й хитра людина; пролаза. Виприснув Федір, як клинець з-під обуха... В'юн Федір! (Панас Мирний, IV, 1955, 233). ♦ Витися (звиватися, крутитися і т. ін.) в'юном біля (навколо) кого — підлещуючись, підлабузнюючись, догоджати кому-небудь. Біля нього в'юном крутився старий Митрофан Лизя (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 6); Мати в'юном викручувалася навколо знатної гості і аж надто принижувалася улесливістю (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 97).

В'юн

в'юн 1 іменник чоловічого роду, істота риба в'юн 2 іменник чоловічого роду, істота про людину

В’юн

(хто) пролаза, хитрун; (хамелеон) крутихвіст; в'юнок, в'юнець.

В’юн

ихт.; перен. вьюн


Ілюстрації

В'юн1.jpg В'юн2.jpg В'юн3.jpg В'юн4.jpg

Медіа

Шаблон:Http://youtu.be/ZnSyc8fHby4

Див. також

В’юн Матеріал з Вікіпедії

Цікаві факти

В’юн Матеріал з сайту "Світ тварин"

Джерела та література

Зовнішні посилання