|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | '''Битий, -а, -е.''' 1) Битый. ''Каже дитина, що бита, та не каже за що.'' Посл. '''Битий ходиш.''' Вотъ-вотъ будешь побитъ. ''Битий ходиш. — от-от-от попоб’ють.'' Ном. № 3610. '''Я в тім не битий.''' Я этому не учень, я этого не знаю. Фр. Пр. 35. 2) О дорогѣ: торный, укатанный. ''Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться.'' Нп. ''Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі.'' Нп. 3) Печатный. ''Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію.'' Павлогр. у. (Залюбовск.). 4) О монетѣ и металлѣ: чеканенный, кованный. ''Битії таляри.'' Гол. І. 19. ''При боці шабля у Дамашку бита.'' Федьк. І. 132. ''Без битої голої копійка.'' Котл. 5) '''Бита підлога.''' Полъ изъ бревенъ. Шух. І. 174. Ум. '''Битенький.''' Чуб. V. 943. | | '''Битий, -а, -е.''' 1) Битый. ''Каже дитина, що бита, та не каже за що.'' Посл. '''Битий ходиш.''' Вотъ-вотъ будешь побитъ. ''Битий ходиш. — от-от-от попоб’ють.'' Ном. № 3610. '''Я в тім не битий.''' Я этому не учень, я этого не знаю. Фр. Пр. 35. 2) О дорогѣ: торный, укатанный. ''Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться.'' Нп. ''Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі.'' Нп. 3) Печатный. ''Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію.'' Павлогр. у. (Залюбовск.). 4) О монетѣ и металлѣ: чеканенный, кованный. ''Битії таляри.'' Гол. І. 19. ''При боці шабля у Дамашку бита.'' Федьк. І. 132. ''Без битої голої копійка.'' Котл. 5) '''Бита підлога.''' Полъ изъ бревенъ. Шух. І. 174. Ум. '''Битенький.''' Чуб. V. 943. |
| | | | |
| − |
| |
| − | БИТИЙ, а, е.
| |
| − |
| |
| − | 1. Дієпр. пас. мин. ч. до бити 2, 3, 7. Ой там криниця під перелазом — Вмиємось, серденько, обоє разом. Моя хустина шовками шита — Утремось, серденько, хоч буду бита (Українські народні ліричні пісні, 1958, 139); Царька таки знали люди. Знали й гомоніли, що він — справді дорогий чоловік, хоч часто ходить і битий і лаяний (Степан Васильченко, I, 1959, 105); * Образно. Гола земля, бита крилами вітру, сіріла під олив'яним небом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 98);
| |
| − | // бито, безос. присудк. сл. За моє, як кажуть люди, жито Та ще й мене і бито! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 53).
| |
| − | ♦ Битий тугою (горем і т. ін.) — який зазнав багато лиха, горя і т. ін. Затих мій сивий [дідусь], битий тугою, Поник старою буй-головою (Тарас Шевченко, II, 1953, 26); Коли він пригада її заплакану — горем биту, — його серце рветься від болю на часті (Панас Мирний, IV, 1955, 173); Не в тім'я битий хто — не дурний (про метку, тямущу людину). [Лікар:] До нашої панночки нелегко приступитись, та я теж не в тім'я битий, либонь і ми в свій час книжки читали, та ще такі, про які панночкам і не снилось (Леся Українка, II, 1951, 40); Так же піп не в тім'я битий: його не обдуриш (Лесь Мартович, Тв., 1954, 40).
| |
| − |
| |
| − | 2. Розгромлений у боях. Наступ німецьких військ припинився, бите німецьке командування негайно погодилось укласти мир (Семен Скляренко, Легенд. начдив, 1957, 25); Особливої викривальної сили письменник [П. Панч] досягає в змалюванні націоналістичних дипломатів і битих петлюрівських вояк (Історія української літератури, II, 1956, 448).
| |
| − |
| |
| − | 3. Набитий, настріляний (про дичину). — А се для кого? — раділа Оля, повернувши мене до купи битої птиці, яка завалила весь стіл (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 360); Я виїхав на плесо і, ледве посуваючи човна, почав підбирати биту дичину (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 415).
| |
| − |
| |
| − | 4. Розбитий, поколений на шматки. Одна хата .. скоса поглядала на улицю своїми битими вікнами (Панас Мирний, I, 1954, 48); На згарищі валялася бита цегла (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 11);
| |
| − | // Витоптаний, витолочений. * Образно. Буде бите Царями сіянеє жито! (Тарас Шевченко, II, 1953, 347).
| |
| − |
| |
| − | 5. Кований (про зброю). Неначе срібло куте, бите І семикрати перелите Огнем в горнилі, — словеса Твої, о господи, такії (Тарас Шевченко, II, 1953, 289);
| |
| − | // Карбований (про гроші). Тут тобі.. биті таляри і червінці (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 157).
| |
| − |
| |
| − | 6. Мощений, брукований. По середині [вулиці], битій каменем, гуркотали карети,., фаетони (Панас Мирний, II, 1954, 73). Бита дорога (путь); Битий шлях (гостинець і т. ін.) — широка уторована дорога, широкий уторований шлях і т. ін. Ой біда, біда чайці небозі, Що вивела діток при битій дорозі (Сл. Тр.); Стали хлопців В кайдани кувати Та повезли до прийому Битими шляхами (Тарас Шевченко, І, 1951, 233); Широкий битий гостинець тягнувся, як розвитий звій полотна серед зеленого лісу (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 75).
| |
| − |
| |
| − | 7. перен., розм. Бувалий, з великим досвідом, навчений життям. Не новий Оцей лукавий лановий; Стара собака, та ще й бита (Тарас Шевченко, II, 1953, 187); Начальник [складу] був хоч малописьменний, але битий — умів докинути.. грамотне слівце (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 281);
| |
| − | // на чому. Який знається на чомусь. — То ти й не знаєш, яке зілля подобає хлопцеві в купіль класти, а яке дівчині? — Ба ні, на цьому не битий (Юрій Яновський, I, 1954, 18);
| |
| − | // у знач. ім. битий, того, чол. Бувала, досвідчена людина. За битого двох небитих дають, та й то не беруть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 86).
| |
| − | ♦ Бита голова; Битий жак — про бувалу людину.
| |
| − |
| |
| − | 8. Узятий противником; програний гравцем. Битий козир.
| |
| − | ♦ Ваша (його і т. д.) карта (ставка) бита — хто-небудь зазнав цілковитої поразки у чомусь. Гестапівська карта була бита, як і вся стратегія і тактика Гітлера (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 292).
| |
| − |
| |
| − | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 169.
| |
| | | | |
| | ==Ілюстрації== | | ==Ілюстрації== |
