Відмінності між версіями «Воркотати»
(Створена сторінка: '''Воркотати, -чу, -тиш, '''''гл. ''Мурлыкать. ''Ой кіт буде воркотати. ''Макс. (1849) 58. [[Категорія:В...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Воркотати, -чу, -тиш, '''''гл. ''Мурлыкать. ''Ой кіт буде воркотати. ''Макс. (1849) 58. | '''Воркотати, -чу, -тиш, '''''гл. ''Мурлыкать. ''Ой кіт буде воркотати. ''Макс. (1849) 58. | ||
[[Категорія:Во]] | [[Категорія:Во]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | |||
| + | 1. Те саме, що воркувати 1. Воркотала горлиця День і ніч, день і ніч (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 139); Воркотіли білі голуби на ґанку (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 358). | ||
| + | 2. перен. Те саме, що воркувати 2. Марія з чоловіком воркотить, розмовляє (Костянтин Гордієнко, Вірність, 1943, 62). | ||
| + | 3. Те саме, що муркотати 1. Ой кіт буде воркотати (Словник Грінченка). | ||
| + | 4. розм. Виявляти своє незадоволення, гнів тощо приглушеною переривчастою мовою; бурчати. Бігає професор по класі.. і воркоче щось під носом, а далі обертається до нас і кричить: — Додому! (Іван Франко, I, 1955, 244); — Вона коби лише на вулиці стояти та до всіх парубків зуби шкірити! — воркотів Максим (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 110). | ||
| + | 5. Утворювати одноманітний приглушений звук — рокіт (про воду, машину і т. ін.). На дні під снігом воркотіла вода (Іван Ле, Мої листи, 1945, 83); Десь далеко воркотав трактор (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 15). | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
| + | |||
| + | Торохтіти, цокотіти, тарабанити; (- мотор) гуркотіти, стукотіти, торохкотіти. | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | Переклад з англійської: воркотіти - to purr, to coo | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Котикмуркоче.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Голуби воркочуть.jpg|x140px]] | ||
Версія за 15:42, 4 грудня 2016
Воркотати, -чу, -тиш, гл. Мурлыкать. Ой кіт буде воркотати. Макс. (1849) 58.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Те саме, що воркувати 1. Воркотала горлиця День і ніч, день і ніч (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 139); Воркотіли білі голуби на ґанку (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 358). 2. перен. Те саме, що воркувати 2. Марія з чоловіком воркотить, розмовляє (Костянтин Гордієнко, Вірність, 1943, 62). 3. Те саме, що муркотати 1. Ой кіт буде воркотати (Словник Грінченка). 4. розм. Виявляти своє незадоволення, гнів тощо приглушеною переривчастою мовою; бурчати. Бігає професор по класі.. і воркоче щось під носом, а далі обертається до нас і кричить: — Додому! (Іван Франко, I, 1955, 244); — Вона коби лише на вулиці стояти та до всіх парубків зуби шкірити! — воркотів Максим (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 110). 5. Утворювати одноманітний приглушений звук — рокіт (про воду, машину і т. ін.). На дні під снігом воркотіла вода (Іван Ле, Мої листи, 1945, 83); Десь далеко воркотав трактор (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 15).
"Словопедія"
Торохтіти, цокотіти, тарабанити; (- мотор) гуркотіти, стукотіти, торохкотіти.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Переклад з англійської: воркотіти - to purr, to coo
Ілюстрації
|
|
