Відмінності між версіями «Кімната»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кімната.jpg |x140px]] [http://role.onbb.ru/] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кімната1.jpeg |x140px]] [http://alltobehappy.beon.ru/44034-366-dom-2.zhtml] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кімната2.jpg |x140px]] {http://картинки.cc/ua/?p=72226] | ||
| − | + | ||
| − | + | |} | |
| − | + | ||
| − | + | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Поточна версія на 21:57, 20 січня 2014
Кімната, -ти, ж. Въ малорусскихъ хатѣ, домѣ — небольшая комнатка, отгороженная въ большой общей комнатѣ; служить обыкновенно спальней. Вас. 195. У вдовиці дві світлиці, а третя кімната. Мет. 53. Поставлю хату і кімнату. Шевч. Піду я до кімнати постіль білу слати. Чуб. V. Мати собі стрівожилась, устала з-за стола і одвела її в кімнату. К. ЧР. 129. Ум. кімнатка, кімнаточка. Він любив свою світличку з кімнаткою. Г. Барв. 143. Сам Сухобрус жив в сусідній кімнатці. Левиц. Пов.
Сучасні словники
- КІМНАТА
покій, горниця, (парадна) світлиця; (шикарна) палата, хоромина, мн. хороми; (для гостей) вітальня, сальон, сов. салон; (на обід) їдальня; (на сон) спальня, опочивальня; (на працю) кабінет, робітня; (під дахом) мансарда, г. піддашшя; (на судні) каюта; (у тюрмі) КАМЕРА, келія.
[1] КІМНАТА, и, жін.
1. Відокремлена стінами або перегородками частина будинку, квартири для проживання в ній; хата (у 2 знач.), покій. Поставлю хату і кімнату, Садок-райочок насажу [насаджу] (Тарас Шевченко, II, 1953, 348); До світлиці притикає скілька бічних кімнат, відділених від неї не дверима, а важкими запонами з дорогих тканок (Леся Українка, II, 1951, 341); Спить спокійно у другій кімнаті кароокий, смуглявий синок (Володимир Сосюра, II, 1958, 105).
2. з означ. і чого. Приміщення спеціального призначення на виробництві, в установі тощо. Класна кімната в сільській школі; по стінах географічні карти, малюнки (Степан Васильченко, III, 1960, 118); На Сумщині відкрито кімнати пропаганди передового досвіду (Радянська Україна, 10.I 1962, 2).
Кімната матері й дитини — приміщення в будинку вокзалу, автостанції тощо для відпочинку транзитних пасажирів — матерів з дітьми.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 162.
Ілюстрації
 [2]
|
 [3]
|
 {http://картинки.cc/ua/?p=72226]
|
