Відмінності між версіями «Волок»
(Створена сторінка: '''Волок, -ка, '''''м. ''1) Бредень. ''В ставу було чималенько лящів; ніхто їх не ловив, ні волоком,...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Волок, -ка, '''''м. ''1) Бредень. ''В ставу було чималенько лящів; ніхто їх не ловив, ні волоком, ні в’ятірами. ''Гліб. ''Чорний волок випив води ставок. ''Ном. стр. 299, № 316. 2) Веревка, съ помощью которой тянуть волами копны сѣна, бревна и пр. 3) Нерасколонный чурбанъ, бревно. Вх. Зн. 8. Ум. '''Волочок. ''' | '''Волок, -ка, '''''м. ''1) Бредень. ''В ставу було чималенько лящів; ніхто їх не ловив, ні волоком, ні в’ятірами. ''Гліб. ''Чорний волок випив води ставок. ''Ном. стр. 299, № 316. 2) Веревка, съ помощью которой тянуть волами копны сѣна, бревна и пр. 3) Нерасколонный чурбанъ, бревно. Вх. Зн. 8. Ум. '''Волочок. ''' | ||
[[Категорія:Во]] | [[Категорія:Во]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)=== | ||
| + | ВОЛОК, а, чол. | ||
| + | 1. Невелика сітка з матнею для ловлі риби на неглибоких місцях. Перше у волок подивися, тоді рибкою й хвалися (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 179); Пливе в човні рибалка й тягне свій убогий волок (Леонід Первомайський, Нова лірика, 1937, 208). | ||
| + | 2. Мотузок, за допомогою якого перетягують копиці сіна або колоди з одного місця в друге. | ||
| + | 3. У давнину — назва місця найбільшого зближення двох судноплавних річок, де суходолом перетягали від однієї до другої човни та вантажі. Обидва шляхи повинні були йти здебільшого ріками та озером, а місцями — каналами або волоками (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 101). | ||
| + | |||
| + | ===Словник фразеологізмів=== | ||
| + | * Тягти (тягнути і т. ін.) волоком — тягти по землі; волочити. В повітрі стояв безупинний скрегіт тягачів, що тягли до Дніпра волоком довжелезні штаби сталевих шпунтів (Олександр Довженко, II, 1959, 119); Козаки вивантажили байдаки і потягли їх волоком у Кінські Води (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 183). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | Одним з найстаріших у світі був давньогрецький волок Діолк довжиною 6 км між Егейським і Іонічним морями, який був відомий ще за I тис. До н. е. Діолк перетинав Коринфський перешийок і з'єднував два його морських порти - Кенхрей і Лехей. | ||
| + | |||
| + | Волоки широко використовувалися на ранніх етапах розвитку цивілізації. Але це було одне з «вузьких» місць водного транспорту того часу. Тому в даний час там, де це економічно доцільно, замість волоків побудовані канали (наприклад, Коринфський канал замість Діолку або Волго-Донський канал), або перевезення по воді з волоками замінені іншими видами транспорту. Однак деякі історичні волоки досі використовуються на туристичних маршрутах, наприклад, в байдаркових походах. | ||
| + | |||
| + | У Росії (а також Білорусії та України) - у спадщину ще від Київської Русі - найбільш відомі волоки, які використовувалися між притоками великих річок різних басейнів. Волоки найчастіше розташовувалися у верхів'ях річок на перешийку через вододіл двох басейнів. Для волока зазвичай вибиралося місце з найбільш коротким шляхом, при цьому зручне для перетягування човнів сухому через перешийок між двома притоками, досить повноводними для плавання по ним. | ||
Версія за 16:36, 24 листопада 2015
Волок, -ка, м. 1) Бредень. В ставу було чималенько лящів; ніхто їх не ловив, ні волоком, ні в’ятірами. Гліб. Чорний волок випив води ставок. Ном. стр. 299, № 316. 2) Веревка, съ помощью которой тянуть волами копны сѣна, бревна и пр. 3) Нерасколонный чурбанъ, бревно. Вх. Зн. 8. Ум. Волочок.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВОЛОК, а, чол. 1. Невелика сітка з матнею для ловлі риби на неглибоких місцях. Перше у волок подивися, тоді рибкою й хвалися (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 179); Пливе в човні рибалка й тягне свій убогий волок (Леонід Первомайський, Нова лірика, 1937, 208). 2. Мотузок, за допомогою якого перетягують копиці сіна або колоди з одного місця в друге. 3. У давнину — назва місця найбільшого зближення двох судноплавних річок, де суходолом перетягали від однієї до другої човни та вантажі. Обидва шляхи повинні були йти здебільшого ріками та озером, а місцями — каналами або волоками (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 101).
Словник фразеологізмів
- Тягти (тягнути і т. ін.) волоком — тягти по землі; волочити. В повітрі стояв безупинний скрегіт тягачів, що тягли до Дніпра волоком довжелезні штаби сталевих шпунтів (Олександр Довженко, II, 1959, 119); Козаки вивантажили байдаки і потягли їх волоком у Кінські Води (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 183).
Ілюстрації
Цікаві факти
Одним з найстаріших у світі був давньогрецький волок Діолк довжиною 6 км між Егейським і Іонічним морями, який був відомий ще за I тис. До н. е. Діолк перетинав Коринфський перешийок і з'єднував два його морських порти - Кенхрей і Лехей.
Волоки широко використовувалися на ранніх етапах розвитку цивілізації. Але це було одне з «вузьких» місць водного транспорту того часу. Тому в даний час там, де це економічно доцільно, замість волоків побудовані канали (наприклад, Коринфський канал замість Діолку або Волго-Донський канал), або перевезення по воді з волоками замінені іншими видами транспорту. Однак деякі історичні волоки досі використовуються на туристичних маршрутах, наприклад, в байдаркових походах.
У Росії (а також Білорусії та України) - у спадщину ще від Київської Русі - найбільш відомі волоки, які використовувалися між притоками великих річок різних басейнів. Волоки найчастіше розташовувалися у верхів'ях річок на перешийку через вододіл двох басейнів. Для волока зазвичай вибиралося місце з найбільш коротким шляхом, при цьому зручне для перетягування човнів сухому через перешийок між двома притоками, досить повноводними для плавання по ним.
