Відмінності між версіями «Вагатися»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
[[Зображення:вагатися1.jpg|x140px]] [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] [[Зображення:слово3.jpg|x140px]] [[Зображення:слово4.jpg|x140px]] | [[Зображення:вагатися1.jpg|x140px]] [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] [[Зображення:слово3.jpg|x140px]] [[Зображення:слово4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Ва]] | [[Категорія:Ва]] | ||
Версія за 20:10, 12 січня 2014
Вагатися, -гаюся, -єшся, гл. Колебаться, не рѣшаться. От громада й присудила: комусь треба лізти у яму і подивитись, що там таке; всі вагаються. Рудч. Ск. II. 195.
Зміст
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
ВАГАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
1. Відчувати неспроможність відразу вирішити що-небудь; роздумуючи, схилятися то до одного, то до іншого рішення. З тої ночі, як сходились в лісі і поклали забрати панову землю, минув цілий тиждень, але люди вагались (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 73); А Мар'яна стоїть біля порога, вагається: чи зараз відкритись матері, чи потім (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 480).
2. перен. Бути нестійким, непослідовним у діях; хитатися. Меншовики і есери весь час революції 1917 року тільки й робили, що вагались між буржуазією і пролетаріатом, ніколи не могли зайняти правильної позиції.. (Ленін, 28, 1951, 180).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 274.
СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія
ВАГАТИСЯ м'ятися, вагуватися, обр. тертися-м'ятися, д. варуватися; (перед рішенням) роздумувати; (перед дією) не ВАЖИТИСЯ; 3 ос. одн. ВАГАЄТЬСЯ, (хто) і хочеться і колеться кому.
Словник української мови
Вагання я, с. 1. Дія за знач, вагатися. Антін спинився, глянув на жінку і по хвилині вагання в його зірвалось: — Я бачив сон (Коцюб., II, 1955, 287); Так не раз перемагати мушу Я вагання остогидлу мить (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 66). 2. Неспроможність відразу вирішити щось; роздумування. [Джонатан:] Невже не знаєш ти ні муки, ні вагання? (Л. Укр., III, 1952, 52); Здавалось, що вагання, нерішучість, слабість волі та розчаровання були зовсім не доступні для його вдачі (Фр., VII, 1951, 51); Зрілість людська виростає з боротьби. Часто з боротьби з самим собою. Зі своїми сумнівами, ваганнями (Руд., Остання шабля, 1959, 91); Ми пройшли грозу залізну, й тільки той безсмертним став, хто у битві за Вітчизну без вагань життя віддав (Сос, Зел. світ, 1949, 117). 3. Непослідовність у поглядах, хитання. ..справедливість вимагає сказати, що, при всіх ваганнях Герцена між демократизмом і лібералізмом, демократ все ж брав у ньому гору (Ленін, 18, 1950, 11).
Ілюстрації
|}
