Відмінності між версіями «Вага»
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
(чого) важкість, вагота; (для пліч) тягар, вантаж; П. значення, вагомість, авторитетність, важливість, ваговитість, У ФР. вплив; (для зважування) ВАГИ. | (чого) важкість, вагота; (для пліч) тягар, вантаж; П. значення, вагомість, авторитетність, важливість, ваговитість, У ФР. вплив; (для зважування) ВАГИ. | ||
*[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356197.html '''Фразеологічний словник української мови'''] | *[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356197.html '''Фразеологічний словник української мови'''] | ||
| − | + | ВАГА | |
аж вага́ з груде́й спа́ла. Стало легше, спокійніше і т. ін. Серце моє, я так втішився, коли дістав від тебе листа, аж легше дихати мені, аж вага з грудей спала (М. Коцюбинський). | аж вага́ з груде́й спа́ла. Стало легше, спокійніше і т. ін. Серце моє, я так втішився, коли дістав від тебе листа, аж легше дихати мені, аж вага з грудей спала (М. Коцюбинський). | ||
| Рядок 39: | Рядок 39: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/ '''Вікіпедія '''] | |
| + | *[http://www.bad.if.ua/articles/increase-weight-2.shtml '''Втрата ваги і хвороби'''] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
Версія за 11:18, 5 січня 2014
Вага, -ги, ж. 1) Вѣсъ. На хуру вагою кладуть. Г. Барв. 324. Ой десь мій брат у Криму продає сіль на вагу. Рудч. Чп. Вагою дати. Отпустить на вѣсъ. Важкою вагою. Съ великимъ трудомъ. 2) Тяжесть, бремя, грузъ. Хури йшли з вагою. Широко ступав Марко, здавалось, і ваги ніякої не було у його на плечах. Стор. М. Пp. 25. Ото ж на мене вагою сіло. Ном. № 13275. Усяка людина має свою вагу на світі. К. (О. 1861. VI. 28). 3) Вѣсы. Ой, хто б узяв та зважив моє горе! хто б на вагу зложив моє нещастя. К. Іов. 4) Гиря. Я бачив ув Одесі самограйну машину: ваги колеса повертають, а вона й грає, так само як у дзиґаркові. Канев. у. 5) Вѣсъ, значеніе, сила. Це для мене не має жадної ваги. 6) Бути у вазі. Быть беременной. На третій годочок я стала у вазі: Господь і мені дав. Г. Барв. 97. 7) Колебаніе. Гой ги, вороги! ми не маєм ваги! Шевч. 57. Ревуть, лютують вороги, козацтво преться без ваги і покотились яничари. Шевч. 59.
Сучасні словники
ВАГА I прилад для вимірювання маси тіл; розрізняють ваги: важільні (напр., шалькові, циферблатні), пружинні. електричні, електронні; для зважування великих мас використовують в., одне плече якої в 10 раз більше від ін. В. використовували вже у стародавні часи, ймовірно, кільканадцять ст. до н.е.; у Греції та Римі в I ст. до н.е. існували важільно-пересувні в., т.зв. безміни. II сила, з якою Земля притягує певне тіло; є рівнодійною сили гравітаційної взаємодії тіла із Землею і відцентровою сили, що виникає внаслідок обертання Землі; питома в. - вага 1 м3 певного тіла.
ВАГА (прилад для важення) ваги, вагівниця, (з коромислом) терези; (те, що важить) вантаж, тягар.
ВАГА (чого) важкість, вагота; (для пліч) тягар, вантаж; П. значення, вагомість, авторитетність, важливість, ваговитість, У ФР. вплив; (для зважування) ВАГИ.
ВАГА
аж вага́ з груде́й спа́ла. Стало легше, спокійніше і т. ін. Серце моє, я так втішився, коли дістав від тебе листа, аж легше дихати мені, аж вага з грудей спала (М. Коцюбинський).
на вагу́ зо́лота. 1. Який має першорядне значення, велику цінність; надзвичайно важливий. Люди .. жадібно прислухалися до оголошення місцевого радіо. Інформація була на вагу золота (Ю. Щербак); — Та звісно, як у степу... Вода на вагу золота (О. Гончар); — От маслини... Річ, на перший погляд, наче несмачна й нікому не потрібна. А насправді — на вагу золота. Делікатес (Л. Дмитерко); — Це у вас (у Середній Азії) вода на вагу золота, а в нас цього добра вистачає (Ю. Збанацький). 2. зі сл. цінува́тися. Дуже дорого, високо. Кожна спокійна хвилина тепер цінувалася на вагу золота (В. Козаченко); Горіхова фанера цінується на вагу золота (З журналу); Ішла війна, військові льотчики цінилися на вагу золота, бо не так легко й не так скоро можна навчити людину літати... (І. Гребенюк).
пито́ма вага́ кого, чого. Роль, значення або місце кого-, чого-небудь десь, у чомусь. Збільшується питома вага жінок у загальній кількості зайнятої робочої сили (З журналу); Взагалі помітною рисою фольклорного творчого процесу в ділянці прозових творів є все дальше зменшення питомої ваги казково-легендарних елементів у новотворах (Легенди..).
Ілюстрації
|
|
|
|
|
