Відмінності між версіями «Фудулія»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
|||
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | + | ||
− | + | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фудулія03.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фудулія03.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
− | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] |
Поточна версія на 21:53, 1 січня 2014
Фудулія, -лії, ж. 1) Надменность, гордость, высокомѣріе. Слухайте тільки, як з мене фудулію вигнали. Федьк. 2) Надменный, гордый человѣкъ. Желех.
Сучасні словники
- ФУДУЛІЯ, ї, жін., діал. Гордовитість, зарозумілість, пихатість.
Свої люди вже знали тоту його фудулію, то тілько всміхнеться бувало чоловік (Іван Франко, II, 1950, 84).
Фудулія, фуду́лія– іменник жіночого роду
(гордовитість, бундючність, зарозумілість, пихатість)