Відмінності між версіями «Набакир»
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
==Цікаво знати== | ==Цікаво знати== | ||
'''''Набакир''''' | '''''Набакир''''' | ||
| − | + | Слово вживане як у класичних літературних текстах, так і у сучасній мові. Переважно вживається у виразі "шапка набакир" - з нахилом набік, зсунувши на одне вухо. | |
| − | + | Шапка набакир може бути ознакою завзятості, енергійності, хвацькості, або ж геройства, гордості, хвальковитості, людини для якої "море по коліна", яка "козирем дивиться". | |
| − | + | (Згадайте анекдот про тюбетейку на лівий бік). | |
| − | + | '''Походження''' | |
| − | + | '''Набакир''' - запозичення з польської na bakier. | |
| − | + | Польська основа bakier в свою чергу походить від німецької плотарської команди back kehren - повертай назад. (Хоча фактично - наліво, бо лівий борт був у стернового за спиною) | |
| − | + | (До речі, українське "керівник" теж походить від німецького kehren). | |
| − | + | Це щодо "бакир", як частини слова "набакир". | |
| − | + | Окремо ж бакир теж існує - мідний (переважно) казан, від болгарського бакър - мідна посудина для води, яке в свою чергу походить від турецького bakir - мідь. | |
| − | + | ||
| + | Можна згадати болгарське слово бакрач - відро, яке походить від турецького bakraç - мідний черпак, казанок, що знов-таки походить від турецького ж bakir | ||
| − | + | Але такий бакир до нашого набакир відношення не має. | |
| − | + | ||
| − | + | Нечуй-Левицький «Микола Джеря»: | |
| − | + | '''Цитата:''' | |
| − | + | ''«Повбирані в нову одежу, попідперезувані червоними поясами, вони гордо й пишно йшли по вулиці на гарячому сонці, понадівавши шапки набакир. Їх червоні широкі пояси червоніли на сонці, як жар, а довгі кінці поясів з торочками теліпались аж нижче од колін. » | |
'' | '' | ||
| − | + | Архип Тесленко «Истинно русский человек»: | |
| − | + | '''Цитата:''' | |
'' «Розступаються люде. Вилазить парубок. Свита наопашки ж його, шапка набакир, руки назад. Очі позатягало йому, а він ще... таким козирем дивиться, високий, кремезний.»'' | '' «Розступаються люде. Вилазить парубок. Свита наопашки ж його, шапка набакир, руки назад. Очі позатягало йому, а він ще... таким козирем дивиться, високий, кремезний.»'' | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | *[http://sum.in.ua/s/nabakyr Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | |
| − | + | ||
| − | http://sum.in.ua/s/nabakyr | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] |
Версія за 09:14, 19 грудня 2013
Набакир и набакирь, нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Стор. Взяв набакирь писарь шапку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103).
Зміст
Сучасні словники
НАБАКИР, присл., розм. З нахилом набік, зсунувши на одне вухо (перев. про головний убір). Браво сидів він на рулі, закинувши набакир високу смушеву шапку (Олекса Стороженко, I, 1957, 250); Я став носить шахтарський чуб і набакир кашкет дешевий (Володимир Сосюра, II, 1958, 380).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаво знати
Набакир Слово вживане як у класичних літературних текстах, так і у сучасній мові. Переважно вживається у виразі "шапка набакир" - з нахилом набік, зсунувши на одне вухо.
Шапка набакир може бути ознакою завзятості, енергійності, хвацькості, або ж геройства, гордості, хвальковитості, людини для якої "море по коліна", яка "козирем дивиться". (Згадайте анекдот про тюбетейку на лівий бік).
Походження Набакир - запозичення з польської na bakier. Польська основа bakier в свою чергу походить від німецької плотарської команди back kehren - повертай назад. (Хоча фактично - наліво, бо лівий борт був у стернового за спиною)
(До речі, українське "керівник" теж походить від німецького kehren).
Це щодо "бакир", як частини слова "набакир".
Окремо ж бакир теж існує - мідний (переважно) казан, від болгарського бакър - мідна посудина для води, яке в свою чергу походить від турецького bakir - мідь.
Можна згадати болгарське слово бакрач - відро, яке походить від турецького bakraç - мідний черпак, казанок, що знов-таки походить від турецького ж bakir
Але такий бакир до нашого набакир відношення не має.
Нечуй-Левицький «Микола Джеря»:
Цитата: «Повбирані в нову одежу, попідперезувані червоними поясами, вони гордо й пишно йшли по вулиці на гарячому сонці, понадівавши шапки набакир. Їх червоні широкі пояси червоніли на сонці, як жар, а довгі кінці поясів з торочками теліпались аж нижче од колін. » Архип Тесленко «Истинно русский человек»:
Цитата: «Розступаються люде. Вилазить парубок. Свита наопашки ж його, шапка набакир, руки назад. Очі позатягало йому, а він ще... таким козирем дивиться, високий, кремезний.»
